Highest level of musical activity in Great Britain
Musical activity in Britain has reached in 20th century its highest level since Tudor times. An unusual amount of new composition has included the operas of Sir Benjamin Britten and the symphonies of Sir Edward Edgar and Ralph Maughan Williams who can be considered as the greatest hard composers Britain has produced.
The musical public has grown steadily larger, and can support nightly concerts at london’s two great concert halls, The Royal Festival Hall and The Royal Albert Hall, as well as a number of smaller halls. London has five major orchestras.
Choral singing, always a feature of British musical life, remains as popular as ever, particularly in the North of England and Wales.
In London The Royal Opera House, Covent Garden, maintains a high standard and draws large audiences. Opera is also performed at Sadler’s Wells Theatre.
Ballet, on the other hand, has become increasingly popular, and The Royal Ballet (the company at Covent Garden) has established a high reputation, and has been ranked by experts among the best ballet companies in the world.
Although there have been no great jazz artists of British origin, jazz is still quite popular in Britain. Attempts are made to combine jazz and rock.
Since the early fifties pop music has been the enthusiasm and the entertainment of the young, but it has recently joined forces with beat protest and songs to express more than romantic yearnings: it has become an outlet for discontent, disillusionment, for hopes and social protest With the є поява of the Beatles and the Rolling Stones in the early 1960s, a distinctive new style began to make itself heard.
The young began to create their own with music instruments such as the guitar and percussion. The pop group was born.
There is much in common, for example, between Bob Dylan and Paul Mac Cartney. Such groups as “Led Zeppelin” і “Pink Floyd” achieved international success.
[ переклад ]
Неймовірний розквіт музики у Великобританії
Музика у Британії досягла в XX столітті неймовірного розквіту з часів Тюдорів. Нові твори — опери сера Бенджаміна Бріттена, симфонії сера Едуарда Едгара і Ральфа Маугена Вільямса — можна назвати кращими симфоніями британських композиторів.
Кількість музичної публіки, яка відвідує вечірні концерти у двох найбільших концертних залах Лондона — Королівському Фестивальному Залі і Королівському Альберт Холі, і інших залах — зросла. В Лондоні існує п’ять основних оркестрів.
Хоровий спів — відмітна риса британської музичної життя — як завжди популярна, особливо на півночі Англії та в Уельсі.
У Лондоні Королівський Будинок Опери, Ковент Гарден, підтримує високий стандарт і привертає велику аудиторію. Опера також виконується в театрі Седлера Уельсу.
Балет теж стає все більш і більш популярним. Королівський Балет (трупа Ковент Гарден) високо цінується, його називають однією з кращих балетних труп у світі.
Хоча в країні немає відомих джазових музикантів, джаз дуже популярний в Британії. Музиканти намагаються комбінувати джаз і рок.
На початку п’ятдесятих поп-музика була захопленням і розвагою молоді, але потім вона стала і музикою протесту, яка здатна висловити щось більше, ніж романтичні роздуми: вона стала способом вираження незгоди, розчарування в надіях і соціального протесту. У 60-х, з появою «Бітлз» і «Роллінг Стоунз», зародився новий стиль у музиці.
Молодь почала створювати свою музику, з використанням таких інструментів як гітара і ударні. З’явилися перші рок-групи.
Є щось схоже в музиці різних рок-груп, і багато спільного, наприклад між музикою Боба Ділана і раннього Пола Маккартні. Такі групи, як «Led Zeppelin» і «Pink Floyd» відомі у всьому світі.
Поділитися посиланням на цю сторінку улюбленої соцмережі: