Infinitive – Інфінітив в англійській мові
Інфінітив (infinitive [?n’f?n?t?v]) – неособисту форма дієслова, яка називає дію саме по собі, безвідносно до того, ким ця дія виконується. Інфінітив не має спеціальної форми і є вихідною для інших форм дієслова. Особливістю інфінітива є частка to, яка ставиться перед инфинитивом.
Інфінітив має шість форм для перехідних дієслів і чотири – для неперехідних (у них немає форм страдательного застави). У дієслів, які не вживаються в Continuous, кількість форм інфінітива буде відповідно менше. Значення виду і застави в инфинитиве не відрізняється від відповідних значень особистих форм дієслова.
| Вид | (Active) Дійсний заставу | (Passive) Пасивний заставу | ||
| Допоміжний дієслово | Смисловий дієслово | Допоміжний дієслово | Смисловий дієслово | |
| Indefinite | – | to I | to be | III |
| to ask– запитати, питати (взагалі) | to be asked – бути спрошенний, спрашиваемым (взагалі) | |||
| Continuous | to be | IV | —– | |
| to be asking – питати (в той момент або період) | ||||
| Perfect | to have | III | to have been | III |
| to have asked – запитати, питати (вже, раніше, до чого-л.) | to have been asked – бути спрошенний (вже раніше) | |||
| Perfect Continuous | to have been | IV | —– | |
|
to have been asking – питати (протягом відрізку часу) |
||||
Освіта форм інфінітива
Дійсний заставу (Active Voice):
Indefinite – єдина проста форма (словниковий варіант слова з часткою to);
Continuous утворюється за допомогою допоміжного дієслова to be та дієприкметника теперішнього часу (Present Participle Tense) сенс. дієслова (форма із закінченням -ing, або IV форма);
Perfect утворюється за допомогою допоміжного дієслова to have і дієприкметника минулого часу (Past Participle Tense) смислового дієслова (форма із закінченням -ed або III форма);
Perfect Continuous утворюється за допомогою допоміжного дієслова to be у формі Perfect, а саме – to have been та причастя наст. часу (форма із закінченням -ing, або IV форма);
Пасивний стан (Passive Voice):
Indefinite утворюється за допомогою допоміжного дієслова to be та дієприкметника минулого часу (Past Participle Tense) смислового дієслова (форма із закінченням -ed або III форма);
Perfect утворюється за допомогою допоміжного дієслова to be у формі Perfect, а саме – to have been і дієприкметника минулого часу (форма із закінченням -ed або III форма).
Вживання різних форм інфінітива
Найбільш вживаними є прості форми інфінітива: Indefinite (active і passive):
| (active) I don’t like to ask questions. | Я не люблю задавати питання. |
| (passive) I don’t like to be asked questions. | Я не люблю, коли мені задають питання. |
Складні форми використовують лише тоді, коли сенс висловлювання неможливо передати простими формами.
Indefinite (active): (to) інфінітив
1) Вживається якщо дія, виражене инфинитивом, відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом-присудком речення (в сьогоденні, минулому або майбутньому).
| I am glad to hear it. | Я радий чути це. |
| I’ll (shell/will) glad to see you tomorrow. | Буду радий побачити вас завтра. |
| He was glad to see them. | Він був радий бачити їх. |
2) З дієсловами, що виражають намір, надію, бажання і т. п. простий інфінітив позначає майбутнє действиепо відношенню до дії, вираженої дієсловом-присудком:
| to intend – мати намір, to expect – чекати, to suppose – припускати, |
to want – хотіти to hope – сподіватися і ін. |
| We expect him to come tomorrow. | Ми припускаємо, що він прийде завтра. |
| I want to write this letter today. | Я хочу написати цей лист сьогодні. |
3) З модальними дієсловами простий інфінітив часто виражає майбутнє дію: may – можна, must – потрібно, should – щоб, ought – слід.
| They may come tomorrow. | Можливо вони приїдуть завтра. |
| You should see a doctor. | Тобі слід звернутися до лікаря. |
4) Дія, виражене простим инфинитивом, може бути безвідносно до часу його вчинення.
| To skate is pleasant. | Кататися на ковзанах приємно. |
| He likes to read funny stories. | Він любить читати забавні історії. |
Indefinite (passive): to be + III форма (-ed)
Інфінітив вживається в страдательном заставі, якщо іменник або займенник, до якого він відноситься, позначає об’єкт дії, вираженого инфинитивом (дія спрямована на це особа/предмет):
| This work must be finished today. | Ця робота повинна бути закінчена сьогодні. |
| I don’t want to be disturbed. | Я не хочу, щоб мене турбували. |
| She was glad to be helped by me. | Вона була рада, що я їй допоміг.(у минулому) |
| I didn’t expect to be invited. | Я не очікував, що мене запросять.(у минулому) |
Continuous(active): to be + IV форма (-ing)
форми страдательного застави немає
Вживається для вираження тривалої дії, що відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом-присудком в особовій формі.
| I seem to be waiting in vain. | Здається, я даремно чекаю. |
| It’s nice to be sitting here now with you. | Добре сидіти тут зараз з тобою. |
| It was pleasant to be driving a car again. | Приємно було вести автомобіль знову. |
Perfect (active): to have + III форма (-ed)
Виражає дію, що передує дії, вираженій дієсловом-присудком в особовій формі.
1) Вживається якщо дія, виражене инфинитивом, відбулося (вже) за часом раніше моменту, вираженої присудком речення.
| I am glad to have done it. | Я радий, що я це зробив. |
| He seems to have come at home. | Він, здається, вже прийшов додому. |
2) Вживається після модальних дієслів (без частки to): must – повинно бути, may – можливо для вираження припущення, що дія вже звершилося на момент висловлювання.
| He must do it. (Indefinite) | Він повинен зробити це. |
| He must have done it. (Perfect) | Він має бути зробив це. |
| She may have married. | Вона, можливо, вийшла заміж. |
3) Вживається після деяких модальних дієслів для позначення дії, яка мала б і могло б статися, але в дійсності не відбулося:
| should – слід було б , could – міг би, would – бажав би,
|
might – можна було б , to be (to) (у формі was/were) – повинен був ought (to) – слід було б,
|
| He should have help ed her. | Йому слід допомогти їй. (але не допоміг) |
| He was to have done it. | Він повинен був зробити це (але не зробив). |
| I could have crossed that river. | Я міг би перейти цю річку. (але не перейшов) |
4) Вживається після минулого часу деяких дієслів для позначення дії, яка всупереч наміру, очікуванню, не здійснилося:
| to hope (hoped) – сподіватися, to expect (expected) – розраховувати, |
to mean (meant) – мати на увазі to intend (intended) – мати намір, |
| I meant to have phoned you. | Я збирався зателефонувати тобі.(але не подзвонив) |
| I hoped to have found him at home. | Я сподівався застати його вдома. ( але не застав) |
Perfect (passive): to have been + III форма (-ed)
| She expected to have been called. | Вона сподівалася, що їй подзвонять.(але не зателефонували) | |
| I hoped to have been helped. | Я сподівався, що мені допоможуть.(але не допомогли) | |
| He felt to have been deceived. | Він відчув, що його обдурили. | |
| She seems to have been asked about it. | Здається, її вже питали про це. | |
Perfect Continuous (active): to have been + IV форма (-ing)
форми страдательного застави немає
Виражає тривалу дію, що відбувалася протягом певного часу перед дією, вираженою дієсловом-присудком:
| For the last few days she seemed to have been talking to nobody. | Останні кілька днів вона, здавалося, ні з ким не розмовляла. |
| I know him to have been learning English for many years. | Я знаю, що він вже багато років вивчає англійську мову. |
Поділитися посиланням на цю сторінку улюбленої соцмережі: