Правильні дієслова (Regular Verbs)

Правильні дієслова (Regular Verbs) – це дієслова, у яких форми минулого часу і причастя II утворюються за одним і тим же правилом: простим додаванням закінчення –ed до базової формі даного дієслова (цим вони відрізняються від неправильних дієслів, у яких дані форми можуть утворюватися різними способами). Наприклад:

love – loved – loved.
roll – rolled – rolled.

Тобто love – це базова форма, loved – форма минулого часу, або причастя II. Велика частина дієслів в англійській мові відносяться до правильних дієслів.

Перш ніж переходити до вивчення цього уроку рекомендується добре засвоїти просте даний, простий минулий і теперішній продовжене час – без цих знань важко буде зрозуміти, про що йде мова в даному уроці і для чого всі ці форми потрібні.

Усі дієслова в англійській (включаючи неправильні дієслова be, do, have) мають 5 форм. Ми трохи поговоримо про всіх них, але для початку цілком достатньо знати, що собою являє базова форма (або 1-я форма), а також форми минулого часу (або 2-я форма) і причастя II (або 3-я форма), тобто ті форми, які визначають правильні дієслова.

Базова форма

Базова форма/Форма теперішнього часу (Base Form або Present Form або Інфінітив без частки to або Словникова форма) – проста запис дієслів, так вони виглядають в словниках. Саме до неї додають, наприклад, закінчення –ed, якщо хочуть утворити простий минулий час (тим самим дієслово набуває 2-ю форму), але це форма також може використовуватися і самостійно, найчастіше в простому теперішньому часі:

I love what I do.
Я люблю те, чим я займаюся.

I call her every day.
Я дзвоню їй кожен день.

Іноді окремо виділяють форму дієслова із закінченням –s, яка вживається тільки в простому теперішньому часі із займенниками ВІН (He), ВОНА (She), ВОНО (It). Приклади:

She/He/It loves him
Вона/Він/Вона любить його

He/She/It calls me every day.
Він/Вона/Воно дзвонить мені кожен день.

Правила освіти і вимови –sзакінчення.
Форма минулого часу

Форма минулого часу (Past Simple або Past Indefinite або 2-я форма правильного дієслова) – форма утворюються за допомогою закінчення –ed шляхом додавання його до базової формі. Використовується для освіти простого минулого часу. Є визначальною формою, тобто дана форма зустрічається тільки у правильних дієслів (але є рідкісні винятки).

He loved her.
Він любив її.

She killed him.
Вона вбила його.

Правила освіти і вимови –edзакінчення.
Форма дієприкметника минулого часу

Форма дієприкметника минулого часу/Причастя II (Past Participle або Participle II) – виглядає і утворюється у правильних дієслів так само, як і 2-я форма (що спрощує нам життя), але використовується для утворення всіх трьох тимчасових груп (теперішній, минулий і майбутній). Є визначальною формою правильних дієслів.

He is loved.
Він (є) любимо.

He was loved.
Він був любимо.

He will be loved.
Він буде любимо.

Зверніть увагу, в більшості випадків дієслово з –ed закінченням стає в якості підмета (визначення предмета або людини відчуває результат певної дії):

paint – painted.
фарбувати – забарвлений.

A killed soldier.
Убитий солдат.

Інфінітив

Інфінітив (Infinitive або Невизначена форма дієслова) – те ж саме що і базова форма дієслова, але з часткою to перед нею – з цієї причини вона отримала назву інфінітив. Дана форма утворюється у всіх дієслів однаково (включаючи неправильні дієслова be, do, have).

Про інфінітив можна розповідати довго, головне, що нам буде корисно знати – це проста форма слова з часткою “TO“, яка говорить нам, що дане слово позначає дію (тобто дієслово). Частка “TO” на російську мову завжди перекладається як “ТЬ“.

Образ для наочності: по вулиці йде людина, і для того щоб назвати те, що він робить ми скажемо – по-російськи це називається “ХОДИТИ“, але американець скаже – це називається “TO GO“. Те ж саме можна сказати про дієслово be: “TO BE” – це всього лише позначення/назва дії “БУТИ” та воно можна сказати нічим не відрізняється від простого “BE“, якщо, звичайно, не вважати того, що інфінітив не використовується в мові, інакше це виглядало наступним чином – Я ходити сьогодні до одного… але все ж у деяких випадках він доречний:

I like to play.
Я люблю грати.

I want to open any interesting book.
Я хочу відкрити яку-небудь цікаву книгу.

Визначити цей випадок (потрібен інфінітив чи ні) дуже просто – переведіть цю пропозицію на російську мову.

Головне запам’ятайте – дана форма нейтральна і просто означає дію, вона не описує ніякої часовий проміжок і не вказує на особу, яка це робить. Іншими словами інфінітив не використовується в якомусь конкретному проміжку часу, а в основному використовується для позначення назви дії. Також асоціюйте частку “TO” з російської “ТЬ” в кінці дієслова, яка в англійській мові ставиться перед дієсловом.
Дієприкметник теперішнього часу

Форма причастя теперішнього часу/Причастя I (Present Participle або Participle I або Герундій) – утворюється за допомогою закінчення –ing шляхом додавання його до базової формою дієслова. Найчастіше причастя I використовується для утворення форм продовженого часу (наприклад, Past Continuous, Present Continuous). Дана форма виглядає у всіх дієслів однаково (включаючи неправильні і be, do, have).

He is touching a book.
Він чіпає книгу.

He was touching a book.
Він чіпав книгу.

Зверніть увагу, в більшості випадків дієслово з –ing закінченням стає іменником:

smoke – smoking.
палити – куріння.

run – running.
бігати – біг.

Правила освіти і вимови –ingзакінчення.
Цінність отриманих знань

Можливо Ви скажіть: “Так, все дуже цікаво, але… для чого мені це потрібно знати?”. Ну, принаймні, для того щоб розуміти, що означають назви Infinitive, Participle і так далі у таблицях, призначених для заучування правильних і неправильних дієслів.

Часто їх записують наступним чином: Infinitive (або Present), Past Simple (Indefinite або), Past Participle (або Participle II) і далі під ними йдуть дієслова з даною формою. Приклад таблиці часто зустрічаються правильних дієслів: