Verb in English – Дієслово в англійській мові
Загальні відомості
Дієсловом називається частина мови, що позначає дію або стан особи чи предмета.
По складу основної (вихідної) форми англійські дієслова поділяються на:
1. Прості, що складаються з однієї основи і не мають у своєму складі префіксів або суфіксів: to play грати, to go йти;
2. Похідні, до складу яких входять префікси і суфікси: to take брати – to mistake помилятися, a beauty краса (сущ.) – to beautify прикрашати;
3. Складні чи складені, що складаються з двох основ, але виражають одне поняття: to whitewash – білити, to fulfil виконувати.
Примітка: Часто вони являють собою поєднання дієслова з наступним приводом, який часто значно змінює початкове значення слова, створюючи нове поняття (фразові дієслова), наприклад: to go йти, to go in входити, to go out виходити, to go away йти, to go down спускатися і т. п.; to look дивитися, to look for шукати, to look out визирати, to look back озиратися, to look in зайти, заглянути і т. п.
Класифікація дієслів
За своїм значенням і виконуваної реченні ролі, дієслова поділяються на змістові, допоміжні дієслова-зв’язки та модальні дієслова:
1 Смислові дієслова (переважна більшість дієслів) виражають дію, процес або стан і можуть вживатися в ролі простого присудка.
2 Допоміжні дієслова не мають самостійного значення і служать для утворення складних дієслівних форм. До них відносяться: to be, to have, to do, shall (should), will (would).
I do not know this lesson.
Я не знаю цього уроку.
3 Дієслова-зв’язки служать для утворення складеного іменного присудка (самі по собі, вони не виражають дії, а служать для зв’язку підмета з смисловою частиною присудка і показують особа, число і час). Основним дієсловом-зв’язкою є дієслово to be бути. Крім того, функцію зв’язки можуть виконувати дієслова: to become, to get, to grow, to turn – все в значенні ставати, to look в значенні виглядати і деякі інші.
He is a student.
Він студент. (Він є студентом)
She looks fine.
Вона виглядає чудово.
He turned pale.
Він зблід.
4 Модальні дієслова, що виражають не сама дія, а ставлення мовця до дії. Вони вживаються з инфинитивом смислового дієслова (словниковий варіант), наступного за ними і показують можливість, ймовірність, необхідність, бажаність вчинення дії, вираженого инфинитивом. До них відносяться: can можу (вмію), may можу (дозволяється), must повинен, need потрібно, ought to варто було б і ін.
I can help you.
Я можу допомогти тобі.
Примітка: Деякі дієслова (to be, to have, to do та ін) можуть употр. у реченні і як смислові, і як допоміжні, і як модальні, і як дієслова-зв’язки.
Особисті і неособисті форми дієслова
В англійській мові розрізняють особисті і неособисті форми дієслова.
Особисті форми дієслова
Особисті форми дієслова вживаються в реченні в якості присудка і висловлюють наступні категорії:
1. Особа: 1-е (I, we), 2-е (you), 3-е (he, she, it, they).
2. Число: однина і множина.
3. Час: справжній (Present), минулий (Past), майбутнє (Future), а також форма майбутнє в минулому (Future in the Past).
4. Вид/Форма: невизначений (Indefinite), тривалий (Continuous), досконалий (Perfect), досконалий – тривалий (Perfect Continuous).
5. Застава: дійсний (Active), пасивний (Passive).
6. Стан: изъявительное (Indicative), наказовий (Imperative), умовний (Subjunctive).
Неособисті форми дієслова
Неособисті форми дієслова не мають категорій особи, числа, часу і способу. Лише деякі з них висловлюють вигляд і заставу. Вони не вживаються у функції простого присудка пропозиції, але можуть входити в склад складеного присудка, а також можуть виступати у функції майже всіх інших членів речення. Наприклад:
I have come here to speak to you.
(інфінітив у функції обставини мети)
Я прийшов сюди поговорити з вами.
До них відносяться:
- Інфінітив (Infinitive)
- Причастя (Participle I і II)
- Герундій (Gerund)
Чотири основні форми дієслова в англійській мові
В англійській мові є лише чотири простих дієслівних форм (всі інші форми – складні, так як утворюються за допомогою допоміжних дієслів). Їх потрібно обов’язково знати, оскільки вони використовуються і для утворення складних форм.
| Ці форми носять назви: | утворюються: |
| I форма – Інфінітив (Infinitive) | |
|
II форма – Минулий невизначений час (Past Indefinite) III форма – Дієприкметник минулого часу (Participle II) IV форма – Дієприкметник теперішнього часу (Participle I) |
+ -ed + -ed + -ing |
Правильні та неправильні дієслова
За способом утворення форм Past Indefinite або II-я форма (Минулий невизначений час) і Participle II або III-я форма (Дієприкметник минулого часу) всі дієслова поділяються на правильні і неправильні.
Правильні дієслова утворюють Past Indefinite і Participle II шляхом додавання закінчення –ed до форми інфінітива (словниковій формі). Дивись: “Додатка; Утворення і читання –ed форм”.
Неправильними дієсловами називаються дієслова, які утворюють ці форми особливими способами. Кількість неправильних дієслів невелика, але до них відносяться найбільш вживані дієслова. Неправильні дієслова необхідно заучувати. Дивись: “Додатка; Таблиця неправильних дієслів”.
Особисті форми дієслова
Особисті форми дієслова служать в реченні у функції присудка і завжди вживаються при наявності підлягає (іменника або займенника) з яких дієслово-присудок узгоджується в особі і числі.
Особисті форми дієслова виражають такі категорії:
1,2. Особа, число (Person, Number)
Особисті форми дієслова вживаються у двох числах – однині та множині, і в трьох особах, причому форма 2-ї особи однини вийшла з ужитку, замість неї користуються формою 2-го особи множини.
Говорячи про узгодження дієслова-присудка в особі і числі з підметом речення, потрібно відзначити, що в англійській мові форми особи і числа дієслова збереглися лише в небагатьох випадках, і дуже часто різним особам і числам відповідає одна і та ж форма дієслова. Наприклад: I see я бачу, you see ти бачиш, we see ми бачимо і т. д.
Тому в англійському реченні особа і число, яким слід переводити дієслово, визначають за підлягає, яке у 1-му та 2-му осіб виражається особовим займенником, а в 3-м особі – як займенником, так і іменником.
Потрібно пам’ятати, що в англійській мові особисті займенники, що виконують функцію підмета, ніколи не опускаються, оскільки їх відсутність не дозволить визначити особу і число дієслова-присудка пропозиції.
В російській же мові вони часто опускаються, так як особа і число можна легко визначити по закінченню самого присудка. Наприклад:
What they will do tonight? Що вони будуть робити сьогодні ввечері?
They will go to the cinema. Вони підуть у кіно. чи Підуть у кіно. (можна відповісти по-російськи)
В російському варіанті відповіді: “Підуть у кіно” – опущений підмет “Вони” легко вгадується за формою дієслова і тому, як правило, не вимовляється. Якщо по-англійськи сказати: “Will go to the cinema” (без “They”), то опущений підмет неможливо визначити за присудка will go, так як з цією формою дієслова узгоджуються та інші особові займенники: he will go – він піде; you will go – ти підеш; we will go – ми підемо і т. д.
3. Час (Tense)
Час дієслова – це граматична категорія, яка виражає відношення дії, названої дієсловом, до моменту мовлення. Реальний час, як і в російській мові, розділяється на три граматичних часу.
Нині – це відрізок часу, що включає момент мовлення. Дієслово у формі Present Tense позначає одночасність дії по відношенню до моменту мовлення.
Минув час – це попередній справжньому відрізок часу, не включає момент мовлення. Дієслово у формі Past Tense позначає дію, що передує моменту мовлення.
Майбутній час – це відрізок часу, який послідує після цього і теж не включає момент мовлення. Дієслово у формі Future Tense позначає дію, подальше по відношенню до моменту мовлення.
Крім цього, в англійській мові є ще тимчасова форма, яка вказує на майбутні дії, розглянуті з точки зору минулого. Вона так і називається – майбутнє в минулому (Future in the Past). Ця форма не має соотв. у російській мові.
4. Вид/Форма (Aspect/Form)
В українській мові розрізняють дієслова недоконаного і доконаного виду. Такого відмінності в англійській мові, де форма дієслова не виражає завершеність дії. Видові форми в англійській мові характеризують дієслово не з точки зору завершеності, а з точки зору його протікання.
Категорія виду (Aspect) включає в себе загальний (Common) і тривалий (Continuous) вид. Крім цього в англійській мові існує категорія перфекта, яку відносять до системи граматичного часу. Перфект (Perfect) позначає дію, що передує якогось моменту або іншої дії в минулому, сьогоденні або майбутньому часі. Це поняття також може вказувати і на результативність дії в момент мовлення.
Тому англійський дієслово може приймати 4 видо-часові форми:
| Вид (Aspect) | Загальний (Common) | Тривалий (Continuous) | ||
| Англійська, форма (Form) | Indefinite | Perfect | Continuous | Perfect Continuous |
| Російська, вид | переклад. недосконалим або вчинений. видом в завис. від сенсу | перекладається недосконалим видом | ||
Видо-часові форми кожній з цих груп можуть вживатися в сьогоденні, минулому і майбутньому часі або відноситься до часу “майбутнє з точки зору минулого”.
Невизначені або Прості форми Indefinite (Simple) Tenses: вживаються для констатації факту дії в сьогоденні, минулому або майбутньому без вказівки на його тривалість, закінченість і безвідносно до будь-якого іншого дії або моменту.
Тривалі або Продовжені форми – Continuous Tenses (брит.) або Progressive Tenses (амер.): описують дію в процесі його вчинення, висловлюючи таким чином незакінчена тривалу дію в теперішньому, минулому або майбутньому.
Вчинені або Перфектные форми – Perfect Tenses: виражають дію, досконале до певного моменту або до іншої дії в сьогоденні, минулому або майбутньому.
Абсолютно (Перфектно) – продовжені форми Perfect Continuous (Progressive) Tenses: вживаються для вираження тривалої дії, що почалася до певного моменту в теперішньому, минулому або майбутньому і в цей момент або закінчився безпосередньо перед цим моментом.
5. Застава (Voice)
Форми застави показують, чи підлягає особою (предметом), яка вчиняє дію, або особою (предметом), що піддаються дії.
Дійсний заставу (Active Voice) вживається якщо підмет, позначає особу або предмет, який сам вчиняє дію, виражену присудком. У цій формі можуть уживатися як перехідні, так і неперехідні дієслова.
Peter I founded St. Petersburg in 1703. – Петро I заснував Санкт-Петербурзі в 1703 році.
Пасивний стан (Passive Voice) вживається якщо підмет, що позначає особу або предмет, що піддається дії з боку іншої особи або предмета. Цю форму можуть приймати лише перехідні дієслова.
St. Petersburg was founded by Peter I in 1703. – Санкт-Петербург був заснований Петром I в 1703 році.
6. Спосіб (Mood)
Спосіб – це форма дієслова, яка виражає відношення дії до дійсності. В англійській мові є три способу.
Изъявительное нахилення (Indicative Mood) позначає дію як реальний факт в сьогоденні, минулому або майбутньому. Ця форма є основною в передачі інформації і в спілкуванні.
He reads newspapers in the evening. – Він читає газети ввечері.
Наказовий спосіб (Imperative Mood) виражає спонукання до дії (наказ, прохання, порада тощо)
Go to the blackboard.
Іди до дошки
Let’s phone her now.
Давайте зателефонуємо їй зараз.
Умовний спосіб (Subjunctive Mood) показує, що мовець розглядає дію не як реальний факт, а як передбачуване або бажане, а також можливе при відомих умовах. На російську перекладається дієсловами минулого часу з часткою “б”.
I wish he were with us now.
Хотів би я, щоб він був зараз з нами.
Поділитися посиланням на цю сторінку улюбленої соцмережі: