Інститут монархії був найважливішим явищем суспільного життя Великобританії з часів першого англійського короля Вільгельма Завойовника (Wilhelm the Conqueror) і до теперішнього часу. Що це — пережиток минулого чи символ національної єдності, не раз об’єднував британців у важкі часи?..
У нашій статті ми постаралися дати коротку історичну довідку про правлячої династії Віндзор (Windsor) і нині царствующем монарха — королеві Єлизаветі II Англійської.
Ви зможете ознайомитися з країнознавчої інформацією, необхідною кожному, хто серйозно вирішив вивчати англійську, — біографією королеви Великобританії, цікавими фактами і навіть курйозами з життя королівської сім’ї, а також познайомитися з оригіналом і дізнатися переклад національного гімну (national anthem) Британської імперії. Вивчаємо англійську по-королівськи!
Королевська прізвище
Прізвище Віндзор виникла порівняно недавно. Під час першої світової війни майбутній дідусь Єлизавети Король Георг V (двоюрідний брат одночасно російського царя Миколи II і останнього німецького імператора Кайзера Вільгельма), належав до німецької Саксен-Кобург-Готської династії (the House of Saxe-Coburg-Gotha) з патріотичних почуттів демонстративно відмовився від своїх німецьких коренів, прийнявши прізвище Windsor [?w?nz?] в честь замку, в якому в той час мешкала королівська родина.
Таким чином, початком прізвища Віндзор слід вважати 1917 рік — вік для європейської монархічної династії досить юний.
До 1917 року члени королівської родини (брит. royals) не мали прізвищ: заміною їм служили ім’я королівського будинку і назва земель, якими володіла династія. Тому королі і королеви підписувалися тільки ім’ям — традиція, що збереглася і донині.
Після одруження принцеси Елізабет Віндзор з принцом Філіпом Маунтбаттеном було вирішено, що престолонаслідник буде носити прізвище Віндзор, а нащадки без права на трон будуть іменуватися Маунтбаттен-Віндзор.
Інші особи королівської крові мають право самі вибирати собі surname: крім прізвища Windsor в королівському генеалогічному дереві присутні і багато інших (часто прізвище замінює титул).
Загальноприйняті форми звернень до членів королівської сім’ї:
|
King and Queen |
HM — His (Her) Majesty |
Його (Її) Величності |
звернення до королю або королеві |
|
Prince and Princess |
HRH — His (Her) Royal Highness |
Його (Її) Королівська Високість |
звернення до принца або принцесу |
|
Duke and Duchess |
His (Her) Grace |
Його (Її) Світлість |
звернення до герцога або герцогині |
|
Earl and Countess, |
The Rt Hon — The Right Honourable |
Високоповажний (-ая) |
звернення до графа і графині, виконту і виконтессе |
Юна престолонаследница
Маленька Лилипет (Lilipeth), — а саме так його потім називали в родині, — народилася 21 квітня 1926 року в родині принца, що належить до однієї з найдавніших і гордих монархій Європи. І, що особливо важливо — правлячої, нехай і конституційної (монарх керує своєю державою лише формально, оскільки закони приймає обраний народом парламент).
Однак шанси керувати державою у золотоволосої дівчинки були не такі великі: її батько Альберт (Bertie) Віндзор, герцог Йоркський, не був спадкоємцем престолу.
Але втрутився випадок: не виповнилося юній принцесі і десяти, як в Британському королівстві відбулася романтична і скандальна історія.
У 1936 році старший брат Альберта Едвард, до того часу вже король Едуард VIII, вирішив узяти в дружини американка Бессі Уолліс Сімпсон, розведену жінку (двічі!), і до того ж підозрювану у зв’язку з військовою розвідкою гітлерівської Німеччини.
Як глава англіканської церкви король не зміг би продемонструвати підданим більш кричущий приклад порушення сьомої заповіді “Не чини перелюбу” (The Seventh Commandment, “Thou shalt not commit adultery”): укладати шлюб з людиною, розведеним (“divorced”), та ще й двічі, та ще й член монаршої родини (“royal family”), прирівнювалося до адюльтеру.
Все і всі були проти закоханої пари: і Архієпископ Кентерберійський (The Archbishop of Canterbury), і міністри уряду, і британський народ. Король зробив вибір: процарствовав неповний рік, Едуард VIII зрікся престолу (“abdicated”) від свого імені і від імені своїх нащадків (“descendants”), у своїй промові по національному радіо заявивши наступне:
|
“You must believe me when I tell you that I have found it impossible to carry the heavy burden of responsibility and to discharge my duties as King as I would wish to do without the help and support of the woman I love.” |
«Ви повинні повірити моїм словами: я знаходжу неможливим нести тяжкий тягар відповідальності і виконувати обов’язки короля належним чином без допомоги і підтримки жінки, яку я люблю.» |
І на престол зійшов Альберт Фредерік Артур Джордж Віндзор, — Берті, батько Елізабет, — прийнявши ім’я Георга VI і зробивши старшу з двох своїх дочок спадкоємницею імперського престолу.
Стійкий олов’яний солдатик
Коли почалася Друга світова війна (1 вересня 1939 року), принцесі єлизаветі було тринадцять. Лондон страждав від ворожих бомбардувань і діти багатьох жителів столиці були евакуйовані. Але мати Елізабет їхати з Лондона відмовилася навідріз:
|
“The children won’t go without me. I won’t leave without the King. And the King will never leave.” |
«Діти не поїдуть без мене. Я не поїду без короля. А король ніколи не виїде.» |
В 1940, чотирнадцятирічна Елізабет вперше виступила на радіо BBC, звернувшись до дітей евакуйованих міст:
|
“We are trying to do all we can to help our gallant sailors, soldiers and airmen, and we are trying, too, to bear our share of the danger and sadness of war. We know, every one of us, that in the end all will be well.” |
«Ми намагаємося робити все, що можемо, щоб допомогти нашим доблесним морякам, солдатам і льотчикам, і намагаємося стійко переносити небезпеки та труднощі війни, що випали на нашу долю. Ми знаємо, — кожен з нас — що все закінчиться добре.» |
У 1943 році, у віці шістнадцяти років, принцеса вимовила першу публічну промову перед солдатами Гвардійського гренадерського полку (Grenadier Guards), полковником (colonel) якого вона була вже кілька місяців. Пройшовши курс водіння і механіки, п’ять місяців потому принцеса була здійснена молодші офіцери (Junior Commander).
У день Перемоги принцеси Елізабет і Маргарет, змішавшись з радісної натовпом на вулицях Лондона, святкували закінчення війни разом з народом:
|
“We asked my parents if we could go out and see for ourselves. I remember we were terrified of being recognised… I remember lines of unknown people linking arms and walking down Whitehall, all of us just swept along on a tide of happiness and relief.” |
«Ми запитали у батьків, чи можна нам вийти і подивитися на все своїми очима. Пам’ятаю, ми так боялися, що нас дізнаються… Пам’ятаю, як натовп незнайомих людей, взявшись за руки, йшли до Уайт-холлу: нас просто несло на хвилі щастя і полегшення.» |
Королівське весілля
Елізабет познайомилася з майбутнім чоловіком, принцом Філіпом Грецьким і Датським, у віці восьми років. І вже в тринадцять вона зізналася, що закохана у Філіпа — їм дозволили вести листування, а через 8 років оголосили про заручини.
Королева-мати була проти шлюбу доньки з «принцом Датським»: він не володів статком, народився не на британській землі, до того ж його сестри були одружені з представниками німецької знаті, що тяжіють до нацизму: королева навіть називала нареченого «гунном» (the Hun).
Але незважаючи на побоювання матері, шлюб виявився щасливим: після вінчання в 1947 році, за традицією — у Вестмінстерському Абатстві Лондона (Westminster Abbey of London), принц та принцеса, — а потім вже король і королева, — прожили в мирі і злагоді багато років, зазначивши срібну, золоту і діамантове весілля.
- Примітно, що тканина на весільне плаття принцеса купувала на купони — у повоєнний час у Великобританії діяли обмеження на придбання продуктів харчування, предметів одягу, взуття тощо; з солідарності з народом члени королівської сім’ї дотримувалися загальноприйнятої карткової системи.
Спадкоємець династії принц Чарльз народився в 1948 році, а кількома роками пізніше на світ з’явилися принцеса Анна, принци Ендрю і Едвард.
Корону королеві!
Коронація 25-річної Єлизавети II як монарха Сполученого Королівства, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Південно-Африканського Союзу, Пакистану і Цейлону відбулася 2 червня 1953 року (її батько помер роком раніше, 1952).
Плаття для церемонії, — як і колись весільна сукня королеви, — модельєр створив Норман Хартнелл. Це був витвір мистецтва, пройнятий глибоким символізмом: білий шовк шати був розшитий квітковими мотивами, які символізують країни Співдружності.
На розкішному королівському плаття сусідили: англійська троянда Тюдорів (Tudor rose), шотландський чортополох (thistle [???s(?)l]), валлійська цибуля-порей (leek), ірландський конюшина (shamrock), австралійська акація (wattle [?w?t(?)l]), канадський кленовий лист (maple [?me?p(?)l] leaf), новозеландський папороть (fern), південноафриканська протея (protea), квітки лотоса (lotus flowers), що символізують Індію і Цейлон, а також емблеми Пакистану — пшениця (wheat), бавовна (cotton) і джут (jute).
На удачу, творець сукні, потай від замовниці, помістив на ньому листочок чотирилистої конюшини як раз там, де до нього повинна була торкатися ліва рука королеви.
Церемонія коронації у Вестмінстерському Абатстві мало чим відрізнялася від традиційно прийнятої: хіба що це була перша подібна церемонія, яку показали по телебаченню.
Коронація супроводжувалася пишним святкуванням у всіх країнах Співдружності, а в Лондоні на честь нової королеви був даний офіційний коронаційний обід (coronation luncheon), на якому кухаря порадували гостей «Коронаційним курчам» — стравою, створеним спеціально для цього випадку.
Цікаві факти про Єлизаветі II:
- Королівська сім’я проживає в Букінгемському палаці: в ньому 775 кімнат, які обслуговує понад 800 осіб, кожному з яких раз на рік, за традицією, королева відправляє Різдвяний пудинг.
- Монархія «варто» британському народу трохи більше 36 мільйонів фунтів стерлінгів в рік.
- Стан королеви оцінюється в 300 мільйонів фунтів стерлінгів, що дає їй право зайняти лише 257-е місце в рейтингу найбагатших людей Великобританії.
- Скарби корони не належать королеві — вона лише користується ними за довіреністю, без права продати або подарувати.
- Королева народилася наприкінці квітня, проте відзначає свій день народження два рази в рік: перший раз — у квітні в колі сім’ї, другий, так званий офіційний день народження королеви (queen’s Official Birthday) — в одну з неділь травня або червня, за вибором уряду.
Чому саме на початку літа? Офіційний день народження монарха традиційно відзначали пишними святкуваннями під відкритим небом, тому вибір точної дати королівського birthday party завжди залежав від погодних умов, а саме в цей час погода в Лондоні як ніколи суха і сонячна. - У 1981 році, під час церемонії виносу прапора (Trooping the Colour), присвяченій офіційного дня народження королеви, в той момент, коли Єлизавета їхала на коні Бирманке (Burmese), прозвучало шість пістолетних пострілів (як потім з’ясувалося, зловмисник стріляв холостими патронами). Не втративши самовладання, королева продовжила церемонію, показавши приклад витримки і холоднокровності перед лицем небезпеки.
- За час свого правління королева відповіла на більш ніж 3,5 мільйона листів і вислала понад 175000 телеграм своїм підданим у Сполученому Королівстві та країнах Співдружності.
- Сніданок королеви варто з мюслі і вівсяної каші, йогурту і двох видів мармеладу — світлого і темного.
- Єлизавета II — пристрасна любителька коней і собак. Її чистокровні скакуни часто перемагають на скачках, а успіхи у виведенні нових порід собак гідні захоплення. Офіційно королева є автором порід дорги (dorgi) і фергі (fergi), що сталися шляхом схрещування породи коргі (corgi) з собаками інших порід.
Як звертатися до королеви
Написати Її Величності ви можете за адресою:
Her Majesty The Queen
Buckingham Palace
London SW1A 1AA
Якщо ви хочете дотримуватися всіх правил етикету при письмовому спілкуванні з королевою, зверніться до вашого адресата (addressee) Madam, і завершите своє послання наступною фразою:
|
I have the honour to be, Madam, Your majesty’s humble and obedient servant. |
Маю честь, Мадам, бути скромним і слухняним слугою Вашої Величності. |
Однак ви цілком можете дотримуватися і вільного стилю викладу: адже відомо, що королева розуміє навіть мова СМС-повідомлень, адже їй часто доводиться «СМСиться» зі своїми старшими онуками.
Єлизавета II носить безліч титулів і почесних звань, включаючи «чоловічі», здавалося б, титули Герцога Нормандського і Лорда Мена. Але офіційний сайт британської монархії при спілкуванні з королевою радить на початку розмови звертатися до неї просто: Your Majesty («Ваша Величність»), а після цього — Madam або Було am. До речі, все більшу популярність набуває selfie з королевою, не пропустіть свій шанс:
Національний гімн Британської імперії
Його виникнення відносять до вісімнадцятому сторіччі. В залежності від статі монарха,— а в Сполученому Королівстві правило 40 монархів: 34 короля і 6 корольов, включаючи нині здравствующую,— гімн називався God Save The King («Боже, бережи короля») або God Save The Queen («Боже, бережи королеву»). Авторство слів і музики не встановлено.
Боже, бережи королеву!
(вільний переклад)
Боже, бережи нашу милосердну королеву!
Хай живе наша благородна королева!
Боже, бережи королеву!
Ниспошли їй перемоги,
Щастя і славу,
І довгого царювання над нами,
Боже, бережи королеву!
Твоїми обраними дарами
Осип її по милості Твоїй,
Так царює вона довгий час.
Так вона захистить наші закони,
Щоб завжди давати нам привід
Співати серцем і голосом:
«Боже, бережи королеву!»