Всі часи дієслова в англійській мові. Зведена таблиця

Часові форми дієслова, або Verb Tenses

Мовою лінгвістики, граматична категорія часу (tense) — частина парадигми дієслова, що виражає відношення між часом, до якого відноситься висловлювання, і моментом самого висловлювання. А простіше кажучи, це те, що дає нам зрозуміти, коли відбувалося/відбувається/буде відбуватися певна подія.

Не існує мови, в якому було б більше трьох часів: минулого, теперішнього і майбутнього. Основні часів англійської мови утворюються наступним чином:

• Past (минуле): I learned English. — Я вивчав англійську.
• Present (сьогодні): I learn English. — Я вивчаю англійську.
• Future (майбутнє): I will learn English. — Я буду вивчати англійську.

Але зверніть увагу: майбутнє час утворюється зміною форми дієслова, а за допомогою додаткових слів (частіше — допоміжних дієслів, auxiliary verbs). Тому, з точки зору словотворення в англійській існує тільки дві пори: сьогодення і минуле.

А як же часів Perfect, Continuous, …?

Все інше лінгвісти називають видами або аспектами (aspects). Аспект дієслова характеризує тривалість описуваного дії, його частоту і завершеність. В англійській мові існує три ключові аспекти:

• Simple (Indefinite або — простий або невизначений):
  I learn English. — Я вивчаю англійську.
• Progressive (або Continuous — прогресивний, продовжений або тривалий):
  I am learning English. — Я вивчаю англійську.
• Perfect (перфектний, досконалий чи завершений):
  I have learned (learnt — BrE) English. — Я вивчив англійську (мета, до якої ми прагнемо).

Крім того, об’єднавши два з цих аспектів, отримуємо ще один:

• Perfect progressive (прогресивно-перфектний або завершено-тривалий):
  I have been learning English. — Я вивчав англійську.

На жаль, сенс, який вкладають носії англійської в ту чи іншу форму дієслова, часто не збігається з її назвою. Наприклад, просте даний час (Present Simple) може позначати звичні минулі дії або ритуали: I walk to the store — Я ходжу в магазин (ходив до теперішнього моменту), а теперішній тривалий (Present Progressive) може служити для позначення дій, тільки починаються в поточний момент, себто: I am walking to the store — Я йду (зараз піду) в магазин).

Модальність як внесок у парадигму

Модальність (mood), яка також вносить свою лепту в утворення дієслівних форм, описує ставлення мовця до дії: чи вважає він це дія необхідним, обов’язковим, неминучим, вірогідним і т. д. Різноманітні види модальності в англійській виражені модальними дієсловами (modal verbs):

• I shall walk to the store. — Мені треба (бажано) сходити в магазин.
• I will walk to the store. — Я піду в магазин.
• I should walk to the store. — Я повинен сходити в магазин.
• I would walk to the store. — Я б пішов в магазин.
• I may walk to the store. — Я можу піти в магазин (у мене є така можливість).
• I might walk to the store. — Я міг сходити в магазин (у мене була така можливість).
• I must walk to the store. — Я зобов’язаний піти в магазин.
• I can walk to the store. — Я можу піти в магазин (я в змозі сходити в магазин).
• I could walk to the store. — Я міг сходити в магазин (був в змозі це зробити).

Тут знову не все однозначно. Модальні дієслова shall і will, швидше, є маркерами майбутнього часу, що виражають модальність. Крім того, існують особливі обмеження на вживання модальних дієслів у різних часах англійської.

• Нагадаємо англійські модальні дієслова: will/would, shall/should, can/could, may/might, need, have (to), must, ought (to).
  Наступні 4 пари модальних дієслів беруть участь у формуванні нових видо-часових форм: will/would, shall/should, can/could, may/might — сюди також відноситься дієслово must, який існує тільки в теперішньому часі.

Застава — активний і пасивний

Але і це ще не все. Декілька форм дієслова утворюються ще й тому, що в англійській мові існує поняття застави — активного, active voice, і пасивного, passive voice (в російській їм відповідають дійсний і пасивний). При цьому до категорії часу заставу ніякого відношення не має.

• Активний заставу: I invited a friend. — Я запросив одного.
• Пасивний заставу: I was invited by a friend. — Мене запросив друг.

Часу багато не буває

Якщо підсумувати все вищеназване, отримаємо 88 видо-часових форм дієслова:

((5 видів модальності ? 2 часу) + (1 модальність shall/will)) ? (4 аспекту ? 2 застави)

Намагатися заучувати всі ці форми, напевно, безглуздо. Потрібно просто запам’ятати основну схему освіти видо-часових форм дієслова і навчитися розуміти зміст відповідних висловлювань (до того ж, багато форми дієслова у реальному житті майже не використовуються).

В таблицю внесені лише видо-часові форми дієслова в активному (дійсний) заставі. Пасивний (пасивний) заставу утворюється за допомогою допоміжного дієслова to be (бути) у відповідному часі та Participle II (дієприкметника минулого часу основного дієслова:

• Іноді у таблицю основних форм дієслова вносять умовні форми — про них ви можете прочитати в нашій статті «Як розібратися в умовних реченнях в англійській мові».

Так скільки ж часу в англійській?

Насправді, ця таблиця поєднує основні форми дієслова. А крім них в англійській мові існують і інші засоби додати дієслова ознаки застави, аспекту або часу.

Наприклад:

• Звичні дії в минулому (Past Habitual): I used to walk to the store. — Як правило, я ходив в магазин (варіант перекладу: Раніше я завжди ходив в магазин).
• Найближче майбутнє (Immediate Future): I am about to walk to the store. — Я пішов у магазин (варіант: Сходжу в магазин.)

Існує безліч комбінацій допоміжних дієслів, які виконують подібні функції в англійській. Ось їх-то і доведеться вивчити напам’ять.

З усього вищесказаного напрошується досить невтішний висновок: система форм англійського дієслова складна і точна кількість видо-часових форм, так званих «часів дієслова, так і не встановлено. Sic.

Для тих, хто краще сприймає інформацію на слух — оглядовий розповідь про часи англійської одного з вчителів школи EngVid: