Стикаючись з англійською мовою, напевно, кожен задає собі це питання. Багатьом з нас відбили бажання вивчати граматику ще в школі. Спогади про шкільні уроки англійської зводяться до наступного: вчили тексти напам’ять, перекладали з англійської на російську, робили вправи з граматики. Пояснення вчительки допомагали мало, і пощастило тим, у кого взагалі вони були. Мені відомо багато сумних випадків, коли англійський вела вчителька географії, або коли вчитель англійської змінювався кілька разів за навчальний рік.
І ось школярі зросли, влаштувалися на роботу і зіткнулися з необхідністю знати англійську мову. Починається пошук курсів, викладачів, репетиторів.
Після досвіду “навчання” не хочеться повертатися до заучування і переписування підручників. До того ж нагадує про себе давно сформувався стереотип, що граматика – це щось неймовірно нудне і непотрібне.
Тому ведеться пошук курсів “без граматики”. І всі хочуть говорити як носій, причому відразу. Ніяких правил, тільки моментальний і гарантований fluent English.
Деякі курси користуються оригінальними методиками, які передбачають повне відсутність підручників та пояснень. Навчання ведеться за принципом пізнання рідної мови: присутній викладач або носій, який просто розмовляє англійською, ставить аудіо, а вивчають пасивно слухають і сприймають” мову на слух, як маленькі діти. При цьому передбачається, що вивчають почнуть щось розуміти, після повторювати і незабаром заговорять самі, без жодного пояснення. Добре, якщо у людини вже є певні знання англійської, а якщо він абсолютний новачок і ні слова не може розібрати? Основна теза такого підходу: “Якщо ви таким чином вивчили рідну мову, то можете вивчити та англійську”. Так, якась логіка в цьому є. Але не будемо забувати про те, що рідну мову ми пізнаємо з народження, постійно перебуваючи в мовному середовищі. Тому граматику рідної мови ми сприймаємо як даність. А починаючи вивчати англійську в дорослому віці, люди намагаються підпорядкувати свою промову якоюсь логікою, знайти всьому пояснення, систематизувати, а це вже, вибачте, граматика, підручники, пояснення. І всім потрібно “швидкий результат”. З таким підходом навряд чи ви моментально правильно заговорите “з нуля” без пояснень граматики.
В останній час отримав розповсюдження комунікативний підхід, який ґрунтується на тому, що учень оволодіває іноземною мовою для спілкування, тобто рівень його знань оцінюється тим, наскільки добре він може висловити свою думку. Саме цей підхід використовую я і мої колеги з онлайн-школи ENGINFORM. Досвід і практика показують, що найкраще і найефективніше вивчати граматику в контексті: на прикладі текстів, аудіо і відео матеріалів, забезпеченими поясненнями граматичних моментів і виконанням мінімуму вправ для розуміння і закріплення. Всім зустрічалися викладачі “традиційної гарту”, для яких збірник вправ з граматики – настільна книга. Працюючи за такого роду методики в учнів складається думка, що вивчення англійської зводиться лише до виконання вправ і повторення правил. Я особисто знайома з багатьма людьми, які блискуче декламують правила напам’ять, але не можуть зв’язати двох слів, коли потрапляють у ситуацію спілкування.
Щоб цього уникнути, на занятті важливо спонукати інтерес до вивчення граматики, використовуючи її на практиці у вигляді рольових ігор, моделювання ситуацій, намагатися використовувати тільки що розібрану конструкцію у максимально наближеною до реального життя ситуації. Виконання письмових вправ не виробляє навички спілкування. І немає абсолютно ніякого сенсу вивчати граматику, якщо ви не знаєте, де ви можете її застосувати. Тому першочергове завдання викладача – показати, що те чи інше правило не просто теоретичний баласт, а необхідність.
Типова помилка викладачів, яка відлякує учнів – жахливі терміни та книжкові пояснення. Навіщо цитувати підручник, який учні й самі можуть прочитати? У своїх поясненнях і статтях потрібно намагатися викладати матеріал як можна простіше, уникати термінів, по можливості, давати складним явищам прості назви. Адже це не курс теорграмматики в університеті, а уроки розмовної англійської мови! Я дотримуюся тієї думки, що людині не важливо, як називається та чи інша форма причастя, йому потрібно правильно її використовувати. Крім того, не варто перевантажувати урок вправами, їх краще залишити на домашнє виконання, виконавши кілька прикладів на занятті.
Вчити чи не вчити також залежить безпосередньо від того, на якому рівні вам потрібно спілкуватися. Багатьом для неформального спілкування c приятелем досить сказати “Я хороший”, і вас все зрозуміли і ви не боїтеся виглядати нерозумно. Згадалося знайомство з одним неординарною людиною, яка “вільно говорив англійською” і в одному реченні з п’яти слів примудрявся робити чотири граматичні помилки. Виправляти його було марно, пояснювати теж, тому що він на самому початку розмови заявив, що спілкується “інтуїції”, “говорить, як відчуває” і відкидає будь-яку граматику. Якщо ви теж говорите, як відчуваєте”, хочеться вірити, що ви досягнете успіху у цій нелегкій справі. Але щоб інтуїція вас не підвела, краще керуватися правилами.
Щоб донести суть вивчення граматики, я часто наводжу такий приклад. Якщо ми уявимо, що наші знання – це дерево, то основа дерева: стовбур, гілки – це знання граматики. Листя на дереві – це слова, якими ми володіємо. Щоб дерево виглядало красивим, потрібні рівний стовбур і гілки, і листя теж повинно бути достатньо. У той же час, гілки повинні бути досить міцними, щоб утримати листя.
Сенс в тому, що якщо ви знаєте багато слів і вмієте швидко говорити, це ще не означає, що ви розмовляєте добре. Основа будь-якого висловлювання – граматика. Якщо ви володієте нею, розумієте, що навіщо і як, то ви успішно зможете використовувати весь свій словниковий запас.
Так треба вчити англійську граматику? Щоб дізнатися думку наших передплатників з цього питання, ми опублікували опитування в нашій групі Вконтакті. На питання вчити чи не вчити граматику, переважна більшість відповідей на користь вивчення. І я повністю підтримую цю думку, тому що якщо ви хочете говорити грамотно, то лише знання граматики можуть вам це забезпечити!
Успіхів всім, дякую за прочитання!