Нещодавно мені пощастило відвідати вебінар якоїсь дами — поліглота, яка на запитання від слухачів про умовних пропозиціях заявила, що умовні речення — це взагалі непотрібна тема, і особисто вона їх зовсім не використовує, коли говорить англійською. Зате вся необхідна граматика викладена в її авторському курсі, який, між іншим, можна придбати зі знижкою! Після цього хтось кинувся замовляти авторський курс, ну а я даний вебінар вимкнула, що авторський курс мене не зачепив.
Очевидно, з умовними реченнями відносини складаються не у всіх, навіть у поліглотів і авторів диво-курсів. Хочу відразу звернути вашу увагу, що щоб зрозуміти матеріал цієї статті, вам просто необхідно згадати форми і функції умовних речень першого, другого та третього типу, тому що ми так чи інакше їх торкнемося. Рекомендую вам ознайомитися з поясненнями на нашому сайті, і дуже сподіваюся, що вони допоможуть вам.
У цій статті я розповім про ще один тип умовних речень. Ні, це не четвертий тип, а змішаний.
Давайте згадаємо структуру умовного пропозиції: будь-умовне пропозицію складається з двох частин: умовної частини (після if) та основної частини (це наслідок або результат умови). В умовних реченнях, які вам вже знайомі, обидві частки відносяться до одного і того ж часу:
перший тип — сьогодення або майбутнє,
другий — сьогодення,
третій — минуле.
Назва говорить сама за себе: “змішані” пропозиції складні тим, що поєднують в собі характеристики двох різних типів умовних речень.
В mixed conditionals можливі різні комбінації.
Давайте розглянемо кожен з варіантів і розберемося, у чому особливості кожної з цих комбінацій.
Цей тип змішаних пропозицій можна охарактеризувати так: якщо б щось відбувалося/не відбувалося в загальному, то в минулому щось могло б бути по-іншому. Нагадаю вам, що умовні речення другого типу позначають уявні дії в сьогоденні, і в умовній частині використовується Past Simple, а умовні речення третього типу — це уявні дії в минулому і в основній частині використовуємо конструкцію would have V3.
Для дії, яке “взагалі”, в умовній частині використовуємо другий тип, а результат відноситься до минулого, тому основна частина береться від третього типу.
Як завжди розглянемо ситуації для повного розуміння:
Макс — недобросовісний (поганий) студент. Коли? Взагалі, в сьогоденні.
Макс — поганий студент, тому він не здав тест. Коли він його не здав? Вчора, тобто в минулому.
Починаємо міркувати: а от якщо б він був хорошим студентом не був би поганим студентом (справжнє), то він би здав тест /не завалив би тест (в минулому).
Пропозиція умовне, щоб сказати те ж саме на англійській, нам потрібно уявне умова в сьогоденні з уявною дією в минулому. Для цього нам знадобиться умовна частина від другого типу і основна частина від третього типу:
If Max were a good student, he would have passed the test.
If Max were not a bad student, he would have passed the test.
If Max were a good student, he would not have failed the test.
If Max were not a bad student, he would not have failed the test.
Ось скільки варіантів можливо скласти, і при цьому зміст і форма не змінюється: в умовній частині використовується ствердна або негативна форма Past Simple, а в основній — форма would have done.
А ось і ще один приклад.
Я не вмію говорити французькою (в цьому, взагалі). Вчора я зустріла чоловіка, який говорив французькою, але я нього не зрозуміла. Думаю, що якщо б я говорила французькою, я б зрозуміла його:
If I could speak French, I would have understood him.
I would have understood him if I could speak French.
Ми не любимо танцювати (взагалі, в цьому). Тому ми й не пішли вчора на вечірку. Якщо б ми любили танцювати, ми б обов’язково пішли на вечірку:
If we liked dancing, we would have visited the party.
We would have visited the party, if we liked dancing.
Наступний варіант змішаного умовного пропозиції:
Ситуація протилежна: якби щось сталося в минулому, то ситуація в цьому була б іншою. НЕ плутайте з другим типом умовних речень, де уявна ситуація повністю відноситься до справжньому: і умова і результат.
Отже, зрозуміло ситуації:
Мій друг не поступив в університет (в минулому). Якщо б він вчинив, то зараз він був би студентом:
If my friend had entered the University, he would be a student now.
Я не поїхала через центр міста і правильно зробила: там зараз велика пробка. Якби я поїхала через центр, я б зараз стояла в пробці:
If I had driven through the center, I would be stuck in a traffic jam now.
Студенти не зробили домашнє завдання, тому вони не можуть відповісти на запитання викладача. Якби вони виконали домашнє завдання (в минулому), вони б могли відповісти на питання (зараз):
If the students had done the hometask, they would be able to answer the professor’s questions.
Іноді, але не так часто можна зустріти комбінації інших типів умовних речень.
Ця комбінація відноситься до передбачуваних подій, так як основна частина запозичена у першого типу. Уявімо, ви хочете описати таку ситуацію: подія в минулому може вплинути на подію в майбутньому. Наприклад:
If they missed the train, they won’t be here in time. — Якщо вони запізнилися на потяг, то вони не приїдуть вчасно.
If he told her the news, she will tell us. — Якщо він розповів їй новини, то вона розповість нам.
Розглянемо ще один варіант:
У змішаних реченнях такого типу присутній відтінок недовіри, так як нерідко те, що ми знаємо про людину, суперечить його вчинків. Погляньте на приклади:
If you are so rich, you would have bought a more expensive car. — Якщо ти такий багатий, ти купив би дорожчу машину.
If he is so intelligent, he would have got a better job. — Якщо він такий розумний, він би отримав кращу роботу.
Прочитавши статтю, ймовірно, багато хто з вас хочуть задати питання: ну як же це все запам’ятати? Як використовувати в мовленні? Хтось, як і вищезгадана пані-поліглот, вселить собі, що умовні речення змішаного типу — це потрібна інформація і навмисно не використовувати їх. Тільки зверніть увагу, що якщо ви вивчаєте англійську і хочете повноцінно спілкуватися на цій мові, то уникнути умовних речень не вийде! Погодьтеся, у нас часто виникають ситуації, які інакше, як умовним реченням не опишеш. Якщо ви не плануєте залишатися на рівні нижче середнього, то рано чи пізно виникне потреба використовувати умовні речення.
Практика — ось єдиний спосіб навчитися використовувати будь-яку конструкцію іноземної мови, в тому числі і умовні речення. Тому спочатку рекомендую вам виконати якомога більше вправ, спочатку на кожен тип умовних речень, а після перейти до змішаного типу. Вправи на відпрацювання змішаного типу можна знайти в підручниках рівня Upper-Intermediate, а також в інтернеті. Але не забувайте аналізувати пропозиції, важливо зрозуміти, якого типу запозичена форма, до якого часу вона відноситься і чому використовується саме ця форма.
Після звертайте увагу на ситуації з життя, і намагайтеся переводити їх на англійську мову. Коли ви переконаєтеся, що умовні пропозиції всіх типів можуть регулярно використовуватися для опису всіляких подій, вам буде легше їх засвоїти.
І пам’ятайте, спочатку буде нелегко, зате потім ви будете вільно висловлювати свої думки іноземною мовою, краще всяких горе-поліглотів. Успіхів вам, у вас все вийде!
