Голлівудська зірка Mila Kunis, яка емігрувала з батьками з СРСР в США у віці 7 років, часто говорить у своїх інтерв’ю, що для англомовних людей російську мову звучить дуже грубо і різко. Навіть спокійна розмова між батьками і дітьми сприймається на слух як серйозна сварка. У чому секрет такого нерозуміння? Так, звичайно, в акценті. Причому він складається не тільки з того, як ми вимовляємо приголосні, але і з інтонації. Ось про другому сьогодні і поговоримо.
Зміст статті:
Language most shows a man. Speak that I may see thee.
Мова найбільше розповідає про людину. Кажи, щоб я міг дізнатися про тебе.Ben Johnson
Чому важлива інтонація
Починаючи вивчати англійську, новачки часто концентруються на засвоєнні лексики і граматики, а фонетику залишають «на потім». А між тим інтонація теж відіграє дуже важливу роль у спілкуванні англійською. Вона складається з багатьох аспектів: темп, тембр, ритм, фразова і логічний наголос, мелодика голосу. Вся ця сукупність характеристик допомагає побудувати різні типи речень (розповідні, питальні й спонукальні), виділити головне в реченні, висловити емоції, показати ставлення до сказаного і так далі.
Найголовніше те, що темп та інтонація можуть вплинути на те, як вас сприймають. Ви напевно вже багато разів чули про те, що невербалика у живому діалозі має навіть більше значення, ніж те, що ви говорите, а роль інтонації у цій пропорції доходить до 30%. І якщо з інтонацією у вас біда, ця проблема може зіпсувати вам співбесіду або побачення, а оточуючі будуть вважати вас менш приємним співрозмовником.
Звичайно ж, на початковому етапі навчання простіше зробити це за допомогою лексичних і граматичних засобів, але чим краще ви говорите, тим більшого від вас очікують. Крім того, важливо не тільки висловити свої думки, але і зрозуміти співрозмовника. Тому звертати увагу на інтонацію мовця дуже важливо: якщо ви не уловите в його промові сумнів або несхвалення, це може призвести до непорозуміння.
Some of this intonational meaning is shown in writing, through the use of punctuation, but most of it is not. This is why spoken English, as spoken by native speakers, is richer in information content than written English.
Деяка частина цього загальносвітового значення показана в письмовій формі за допомогою використання знаків пунктуації, але в більшості випадків це не так. Ось чому розмовний англійський, за словами носіїв мови, більш інформативний, ніж письмова англійська.
John C. Wells
Сучасні фахівці з вивчення англійської мови як іноземної пропонують не вдаватися в усі подробиці та тонкощі англійської фонетики, тому що домогтися повної відповідності вимові «native speaker’ов» дуже складно і недоцільно.
Так, дійсно, з нашого боку теж було б дивно говорити, що вимова є прям ключовим навиком в англійській мові. Багато нейт спікери, в тому числі серед знаменитостей, що говорять на різних специфічних акценти, і вимова може дуже сильно відрізнятися. Тому немає нічого страшного в тому, щоб ваша вимова не ідеально.
Тим не менш, рекомендується знати ті аспекти, які розрізняються англійською та рідною мовою і впливають на загальний зміст висловлювання. До таких важливих моментів відноситься мовна мелодія, з якою вимовляється пропозицію. Відточити цей навик нескладно, зате з ним ви будете звучати на порядок природніше.
Зверху вниз
У російській мові теж існує спадний тон, але звучить він не так, як в англійській. Послухайте невеликий урок з прикладами і уявіть, як би ви сказали те ж саме по-російськи.
Якщо ми уявимо інтонаційний малюнок, як політ м’яча, то в англійській високий спадний тон можна порівняти з падінням м’яча, покинутого в баскетбольний кошик — голос опускається з самої верхньої точки діапазону до самої нижньої. Якщо використовується низький спадний тон, то це ніби баскетболіст веде м’яч по майданчику: він падає з невеликої висоти, але обов’язково стосується землі.
У російському ж падіння голоси більше схоже на м’ячик для пінг-понгу, перелетающий через сітку на столі — він не буває ні високо, ні низько, і перепад висоти дуже невеликий. Ми звикли говорити завжди, в нашій культурі при вихованні дітей не приділяється багато уваги їх дикції і проиношению. Ніхто не замислюється над тим, наскільки мелодійна наша мова, тому що більшість говорить так само сухо. А ось для англомовного (та й для носія майже будь-якої іншої європейської мови) таке інтонаційну оформлення звучить занадто монотонно і може сприйматися як невпевненість або незацікавленість.
Щоб навчитися опускати тон до самого низу діапазону, потренуйтеся вимовляти короткі пропозиції, опускаючи голову вниз — таким чином голос автоматично піде в потрібному напрямку.
Ситуації, коли використовується спадний тон:
- Твердження або заперечення, в яких ви упевнені:
My name is Steve.
It wasn’t difficult. - У спеціальних питаннях (питання з питальними словами):
What time is it?
Why did he miss the class? - В окличних реченнях:
That’s brilliant! - В деяких формулах ввічливості, привітання і так далі:
Thanks.
Happy New Year!
Congratulations! - У повелительных пропозиціях:
Turn left at the traffic lights.
Stop it! - У другій половині альтернативних питань:
Would you like coffee or tea? - У першій половині розділових запитань, і другий теж, якщо мовець впевнений, що з ним погодяться:
It’s a nice day, isn’t it?
He phoned you 2 days ago, he didn’t?
На останніх прикладах зупинимося детальніше. У першому випадку мовець впевнений, що погода чудова, і по суті, питальний «хвостик» доданий до пропозиції просто з ввічливості. Обидві частини вимовляються з низхідним тоном. У другому реченні мовець не впевнений, що він правий, тому й перепитує співрозмовника, щоб уточнити інформацію. Перша частина вимовляється з низхідним тоном, а друга — з висхідним: це сигнал для співрозмовника, що йому треба не просто кивнути у відповідь для підтримки бесіди, а задуматися і відповісти правильно.
In many languages, including English, intonation can show which parts of utterances are regarded as being background, given, common-ground material, and which parts carry the information focus.
У багатьох мовах, включаючи англійську, інтонація може показати, які частини висловлювань вважаються фоновими, заданими, загальноприйнятими, а які несуть основну думку.Michael Swan
Висновок
Інтонація — така річ, на яку ви можете не звертати уваги, але яка дуже сильно впливає на те, як вас сприймають оточуючі, особливо англомовні. Слідкуйте за своєю вимовою, записуйте свою промову на диктофон і намагайтеся підлаштувати свою промову під спадний тон.
Читайте також: Як позбутися акценту в англійській мові.
Займаючись англійським по Skype, ви можете відпрацювати основні інтонаційні моделі з викладачем. Однак найпростіше засвоїти інтонацію, імітуючи живу мову носіїв мови. Переглядаючи улюблені серіали й телепередачі, спробуйте зупинятися після деяких висловлювань і повторювати слідом за мовцем, намагаючись максимально наблизитися до його вимові.
Удачі у ваших починаннях!
