Незважаючи на те, що французький регулярно входить в списки найбільш важких для вивчення мов, ми вважаємо, що пора міняти ставлення до французької, щоб підбадьорити тих, хто тільки підступає до цієї мови.
Найбільш популярна реакція оточуючих на Ваше зізнання про те, що Ви вивчаєте французьку, – «О Боже, французький ж неможливо складний! Не віриться, що ти вже можеш хоч щось сказати, ти вчиш його тільки пару місяців!» Зазвичай це вигук супроводжується відчайдушної жестикуляцією, очевидно, покликаної продемонструвати всю фрустрацію від складнощів вимови, нескінченного списку виключень до кожного мыслимому і немислимого правилом і дієвідміни дієслів, ввергающего в жах.
Але раз вже я благополучно подолала рубіж у тримісячний вивченні французької, мені хочеться якомога швидше розсіяти, раз і назавжди, разюче укорінену в російській свідомості впевненість у тому, що французька мова непереборно складний для вивчення (парижани це думка з жаром підтримають, а жителі Бельгії, Швейцарії і Квебека поспішать його спростувати).
Обережно, спойлер: вчити французьку зовсім не так складно, як здається.
Якщо Ви ще не стежите у соцмережах за ірландським поліглотом по імені Benny Lewis, підпишіться на нього в YouTube! За останні 10 років він встиг пожити в більш ніж 40 країнах, попутно оволодівши парою десятків мов, і розробив власну стратегію вивчення мови. Для нього вивчення мов вже перетворилося у змагання з самим собою і своєю пам’яттю, так що йому вже не потрібно знаходити причини вчити той же французький. Він на власному досвіді перевірив, що при правильному відношенні і підході вивчити до розмовного рівня французький не так складно, як всі звикли думати.
- Лексика
Розмова про те, що французький простіше вчити тим, хто вже так-сяк знає англійську, варто почати зі знаменної дати. 28 вересня 1066 р. військо нормандського герцога Вільгельма розгромило англосаксонську армію короля Гарольда, що поклало початок нормандскому завоювання Англії.
В наступні чотири століття англо-нормандський діалект французької мови став мовою освіченої еліти, наближеної до монарха, а також витіснив споконвічний давньоанглійську зі сфери судочинства та ділової переписки. Навіть у наші дні королівська санкція, завдяки якій парламентський законопроект набуває статусу закону, оголошується фрази на англо-нормандському “La Reyne (Le Roy) le veult” – “Так хоче королева (король)”.
Заради чого ми пішли в захоплюючі нетрі британської історії? Не забувайте, я тут, щоб Вас підбадьорити, так що у мене гарна новина: британські вчені встановили (без жартів!), що приблизно третина всього словникового запасу англійської має французьке походження. Якщо у Вас є кілька вільних годин, можете в своє задоволення переглянути список французьких запозичень.
Так що навіть до того, як Ви відкриєте підручник французької, у Вас в пам’яті вже буде безліч знайомих слів, написання яких іноді прийшло в англійську без змін. А тепер лайфхак, за який Вас покарає кожен викладач: якщо Ви ніяк не можете згадати потрібне слово французькою, спробуйте вимовити його англійський аналог з дуже вираженим французьким прононсом.
Одного разу я намагалася на своєму безпорадному французькою пояснити, що в англійській мові є слово з однаковим написанням, але трохи іншим значенням. Я поняття не мала, як сказати “значення слова” по-французьки, так що вимовила англійське “connotation” по всім французьким правилами читання і з наголосом на останній склад. Я заплющила очі і чекала, що мене виправлять, але судячи з того, що викладач виду не подав, мій трюк вдався. Звичайно, таким краще не зловживати, щоб не бути, як Джої з «Друзів»
По мірі того, як Ви будете вивчати нову лексику, Ви помітите, що багато слова на “–tion” збігаються в написанні у французькому і англійському, особливо в британському англійською, за нормами якого в словах типу realisation “s” не змінюється “z”, як в американському англійському.
Значок сирконфлекс над голосною вказує на колись произносившийся, але потім випав приголосний звук “s”. Саме тому французькі лопіталя і for?t відповідають англійським hospital і forest.
Звичайно, ці закономірності не завжди застосовні, але вони показують, наскільки переплетені історії розвитку двох мов.
- Вимова
Зрозуміло, всім хочеться звучати, як Фанні Ардан і Жак Брель, більш того, при належному рівні самодисципліни і контролю за вимовою це можливо!
Почнемо з приємних дрібниць: багато слова, які іммігрували з Франції до Британії, зберегли сліди вихідного вимови. Самі перевірте: montage, d?j? vu, bourgeois, comprise, brochure, filet mignon, chauffeur, lingerie і encore. Запам’ятавши особливості вимови цих слів в англійській, Ви несвідомо запам’ятали звуки, характерні для французької. В інших французьких запозиченнях, у відповідності з правилами читання, не вимовляються приголосні: fauxpas, buffet, coup і laissez-faire. Навіть неабияк потрепавшая всім вивчаючим liaison – зв’язування кінцевого приголосного з початковим голосним наступного слова – проявляється у простих англійських vis-?-vis [vi:za:’vi:] і bon app?tit.
Звичайно, до носових гласним і грассирующему [r] доведеться звикнути морально і привчити свій мовний апарат, але секрет тут, як у спорті, лише у виснажливих тренуваннях.
