Для підтримки інтересу до вивчення англійської мови, особливо починаючим вивчати мову, просто необхідні розповіді саме для початківців — прості і невеликі тексти з простою граматикою і лексикою. Але простота текстів не робить оповідання нудними — швидше навпаки, занадто складні тексти можу відлякати тих, хто починає вивчати мову.
Дуже цікаво читати оповідання англійською, коли знаєш їх переклад.
Оповідання англійською мовою з перекладом на російську
Переклад речень історій виконаний курсивом.
Hungry Wolf (Голодний вовк)
This is a short story about Hungry Wolf.
Цей короткий розповідь про голодному вовка.
Once a wolf was very hungry.
Жив був дуже голодний вовк.
It looked for food here and there. But it couldn’t get any. At last it found a loaf of bread and piece of meat in the hole of a tree.
Він шукав їжу там і тут. Але так нічого і не знаходив. Зрештою від знайшов кусень хліба і шмат м’яса в дуплі дерева.
The hungry wolf squeezed into the hole. It ate all the food. It was a woodcutter’s lunch. He was on his way back to the tree to have lunch. But he saw there was no food in the hole, instead, a wolf. On seeing the woodcutter, the wolf tried to get out of the hole. But it couldn’t. Its tummy was swollen.
Голодний вовк пірнув у дупло. Він з’їв всю їжу. Але це був обід лісоруба. Він повертався до дерева, щоб пообідати. Але він побачив, що в дуплі їжі немає, крім як вовка. На очах лісоруба, вовк намагався вибратися з дупла. Але він не міг. Його живіт був роздутий.
The woodcutter caught the wolf and gave it nice beatings.
Лісоруб зловив вовка і дав йому доброї прочуханки.
A Moral Story : The Dog and The Cows (Моральний розповідь: Собаки і Корови)
The cows used to eat hay from the manger. One day a herd of cows came to the manger to eat hay. They saw a dog lying on the hay in the manger.
Корови звикли їсти сіно з годівниці. Одного разу стадо корів прийшло до годівниці, щоб з’їсти сіно. Вони побачив собаку, що лежить в годівниці на сіні.
One of the cows pleaded, «Please, will you get up! We are hungry. We have to eat our hay». The dog did not take heed of it.
Одна з корів почала благати, — «будь Ласка, не міг би ти встати! Ми голодні. Ми повинні їсти наше сіно». Собака не звернула увагу.
Once again another cow pleaded, «Please, let us have our hay». The dog snarled and the cow stepped back.
Інша корова ще раз сказала, — «будь Ласка, дозволь нам з’їсти наше сіно». Собака загарчала і корова позадкувала тому.
A wise cow ran up to the bull and told him the matter.
Мудра корова прибігла до бика і все йому розповіла.
The bull came and requested, «Get out, please! Let them have their food». There was no reply. The bull became angry. He bellowed loudly and stamped his legs. The dog got frightened and ran for his life.
Бик прийшов і зажадав, — «Йди, будь ласка! Дозволь їм з’їсти їх їжу». Але відповіді не послідувало. Бик розлютився. Він голосно замукав і забив копитами. Собака злякалася і втекла світ за очі.
Children are Wiser than Elders
It was rainy season in Russia. In a certain village in Russia the rain water was flowing in streams in a street. It had rained and stopped a little while ago. Two little girls were playing in the water street. It was festival time. They were wearing new frocks. Malasha was the younger of the two little girls. Akulya was the older girl.
В Росії було дощову пору року. В селі в Росії дощова вода текла струмком по вулицях. Нещодавно пройшов дощ. Дві маленькі дівчинки грали у вуличній воді. Це був час фестивалю. Вони були у нових сукнях. Малаша був молодше двох маленьких дівчаток. Акуляча була дівчинкою постарше.
Malasha stamped her foot in the water. It was a little muddy. The muddy water splashed. It fell on Akulya’s new frock. Akulya was just rubbing out the mud. At that time Akulya’s mother was walking that way. She looked at her daughter’s dress. She scolded her daughter.
Малаша шльопнула своєю ногою по воді. Вона була трохи брудною. Брудна вода розплескати в різні сторони. Вона потрапила на нове плаття Акулячі. Акуляча була вся в бруді. У той же самий час мама Акулячі йшла повз. Вона глянула на плаття дочки. Вона стала кричати на свою дочку.
“How can you make your new dress so dirty?» she asked.
«Як ти могла зробити своє нове плаття таким брудним?» — запитала вона.
“Malasha splashed the water on me, mother,» said Akulya.
«Малаша вихлюпнула воду на мене, мамо», — сказала Акуляча.
Akulya’s mother caught Malasha. She gave two or three slaps on the back of Malasha. Malasha started weeping loudly. Malasha’s house was close by. Malasha’s mother heard her daughter Malasha’s weeping. She came out in hurry.
Мама Акулячі зловила Малашу. Вона шльопнула два або три рази по спині Малаши. Малаша голосно заплакала. Будинки Малаши був близько. Мама Малаши почула плач своєї доньки. Вона швидко вийшла.
“Why are you weeping?» asked her mother.
«Чому ти плачеш?» — запитала мама.
“Akulya’s mother beat me on my back,» said Malasha.
«Мама Акула вдарила мене по спині», — сказала Малаша.
Malasha’s mother turned to Akulya’s mother in an angry mood. Malasha’s mother abused Akulya’s mother. Soon they started quarrelling loudly. They called each other names. Their shouting continued.
Мама Малаши повернулася до мами Акулячі в злому гуморі. Мама Малаши образила маму Акулячі. Незабаром вони почали голосно сваритися. Вони назвали один одного різними іменами. Їх суперечка продовжилася.
Other women joined them soon. Some supported Akulya’s mother. Some supported Malasha’s mother. The two fighting groups became bigger and bigger. The men also joined in the fighting. The quarrel became never ending.
Інші жінки також приєдналися. Деякі підтримали маму Акулячі. Деякі підтримали маму Малаши. Дві протиборчі групи ставали все більше і більше. Чоловік також приєдналися до протистояння. Сварка стала нескінченною.
At that time the grandmother of Akulya came out of the house. She told the men and the women not to fight. “It is festival time. People should not quarrel,» she told them.
В цей час бабусі Акулячі вийшла з дому. Вона сказала чоловікам і жінкам перестати. «Зараз час фестивалю. Люди не повинні сваритися», — сказала вона.
No one listened to her. No one cared for her words. In the meantime Malasha and Akulya forgot about their quarrel. They became friends again. They moved away from the fighting crowd. They started letting paper boats in the running water. Now the old woman said to the fighting groups.
Ніхто не послухав її. Нікому не було діла до її слів. У той же самий час Малаша і Акуляча забули про сварку. Вони знову стали подругами. Вони віддалилися від протистоїть натовпу. Вони почали робити паперові кораблики і запустили по воді. Тепер стара жінка сказала протиборчих груп.
“Look at the children. They have forgotten their quarrel. They have started playing again. They have become friends again. But you men and women still keep quarrelling. Are you not ashamed of your tendency?»
«Подивіться на дітей. Вони забули про їх сооре. Вони почали знову грати. Вони знову стали друзями. Але ви, чоловіки і жінки, все ще продовжуєте сваритися. Вам не соромно за таке?»
The men and the women looked at the little girls. They felt ashamed. They went back to their houses quietly.
Чоловіки і жінки подивилися на маленьких дівчаток. Їм було соромно. Вони тихо розійшлися по своїх домівках.
Children forget forgive and very easily. The elders learnt this lesson from the little girls.
Діти забули і пробачили дуже просто. Дорослі вивчили цей урок завдяки маленьким дівчаткам.
The Perfect Palace (Ідеальний Палац)
Thousands of years ago, there lived a King. His people loved him since he looked after their needs well. At the end of every month, he would invite some noble men of his Kingdom to analyze his work and advised him.
Тисячі років тому, жив-був Король. Його люди любили його з тих пір як він дбав про їх потреби. Наприкінці місяця, він запрошував дворянина чоловіка його Королівства, щоб проаналізувати його роботу і дати йому пораду.
The King built many things. Every year he would rebuild his palace and every time it looked better that before. “Marvelous! Unmatched!!» the couriers would praise and the King would feel elated.
Король побудував багато речей. Кожен рік він розбудовував свій палац і кожен раз він виглядав краще ніж раніше. «Чудовий! Неперевершений!» — хвалили придворні і Король був на сьомому небі.
One day the King thought, “This year, I will build the perfect palace, with all comforts. It should be praised not only within my kingdom, but also by the people of the neighboring states.»
В один день Король подумав, що «В цьому році, я побудую ідеальний палац, з усіма зручностями. Він повинен був похвальний не тільки моїм королівством, але також людьм сусідніх держав».
The next day, the King worked out a perfect design for his perfect palace. After finalizing it, he handed it over to the builders. In about a month, the perfect palace of the king’s dream was ready. The King invited noblemen of his kingdom, as well as the neighboring states, to get their opinions about the palace.
На наступний день, Король зробив ідельний проект для свого ідеального палацу. Після того, як він його закінчив, він передав його будівельникам. Минуло близько місяця, ідеальний палац-мрія Короля був готовий. Король запросив знатних людей королівства, також і з сусідніх держав, щоб отримати думка про палаці.
“Unbelievable! Indeed, it is a perfect palace,» cheered the noblemen in unison. But a saint standing in the corner was silent.
«Неймовірно! Насправді, це ідеальний палац», — приветствующе говорили дворяни все як одні. Але святий стояв у кутку в повному мовчанні.
The King wondered why the saint was silent, when everyone was praising his palace. He walked up to the saint and said, “Please tell, O Saint, why you are silent. Is not my palace perfect?»
Король здивувався, чому святий був такий тихий, коли всі хвалять його палац. Він підійшов до святого і сказав, — «Скажи, будь ласка, Про Святий, чому ти так мовчазний. Не ідеальний мій палац?»
The Saint replied in a calm voice, “Dear King! Your palace is strong and will last forever. It is beautiful but not perfect, since the people living in it are mortals. They are not permanent. Your palace will live forever but not the people in it. That is why I am silent. Man is born with empty hands and so does he die.»
Святий відповів спокійним голосом, «Дорогою Король! Твій палац потужний і буде таким завжди. Він гарний, але не ідеальний, з того моменту як в ньому живуть люди. Ти не вічний. Твій палац буде жити завжди, але не люди, що живуть у ньому. Ось чому я так тихий. Людина народжується з порожніми руками і так він вмирає».
The King thanked the saint for his wise words and never tried to build a perfect palace again.
Король побладарил святого за його мудрі слова і ніколи більше не намагався знову побудувати ідеальний палац.
At school
Summer is over and it is autumn again, beautiful as ever. Even if you are no artist at all you can see its beauty. It is a season when the trees are simply fantastic — yellow, red, green and brown, not just one brown, but browns of all possible shades: light brown, dark brown, yellowish brown and all of a richness that only an artist can see and describe.
Літо закінчилось і знову настала осінь, красива як завжди. Навіть якщо ви зовсім не художник, ви зможете побачити її красу. Це сезон, коли дерева просто фантастичні — жовті, червоні, зелені та коричневі, не просто коричневі, але коричневі з усіма можливими відтінками: світло-коричневий, темно-коричневий, жовтувато-коричневий та інші оздоблення, які може побачити і описати тільки художник.
Andrey is back in Klinovo. He has just come but his thoughts are still in Saint Petersburg where the autumn is so beautiful.
Андрій повернувся з Клиново. Він тільки що приїхав, а його думки були всі ще в Санкт-Петербурзі, де осінь так красива.
This is not his first visit there. He has already been to Saint Petersburg and he has learnt its streets, roads, parks, theatres, cinemas and old and new beautiful buildings. He easily recognizes the streets, buildings, buses, parks and the noise. Noise is everywhere.
Це не перший його візит сюди. Він вже був в Санкт Петербург і він вивчив його вулиці, дороги, перуку, театри, кіно і старі і нові гарні будівлі. Він з легкістю розпізнає усицы, будівлі, автобуси, парки і шум. Шум всюди.
Now he is with his classmates and the usual talk begins.
Зараз він зі своїми однокласниками і починаються звичайні розмови.
«Hallo, Andrey!»
«Привіт, Андрій!»
«Hallo, Ivan.»
«Привіт, Іване»
«I am very glad to see you again. How is everything?»
«Я дуже радий бачити тебе знову. Як ти?»
«Thank you, fine.»
«Дякую, добре».
«Now tell me where have you been all the time? I haven’t seen you for ages and you haven’t written a word. Did you go anywhere?»
«Тепер розкажи мені, де ти був весь цей час? Я не вигляді тебе багато років і ти не написав ні слова. Ти підеш куди-небудь?»
«Certainly, I did. I have just come back from Saint Petersburg.»
«Звичайно, я буду. Я тільки що повернувся з Санкт-Петербурга».
«How did you like it? Is it a good place to go to?»
«Як тобі він? Це гарне місце, щоб поїхати туди?»
«Splendid! You must go there some day, too.»
«Чудове! Ти повинен поїхати туди одного разу теж».
«I certainly shall. And I shall write letters to you as I know you like to get letters.»
«Я звичайно ж поїду. І я напишу тобі листа, так як я знаю, що ти любиш отримувати листи.»
Igor’s working day
You know Igor lives with his family in Oktybrskiy. He is a pupil of the 8th form.
Ти знаєш, Ігор живе зі своєю сім’єю в Жовтневому. Він учень 8-го класу.
Igor is very busy on weekdays. Every morning he goes to school. The school is not so far from Oktyabrskiy. It is on the nearest farm. The boy there goes in a bus. The bus takes boys and girls and carries them to school.
Ігор дуже зайнятий в робочі дні. Щоранку він йде в школу. Школа не так далеко від Жовтневого. Він біля ферми. Хлопчик їздить туди на автобусі. Автобус забирає хлопчиків і дівчаток і перевозить їх в школу.
Here is Igor’s working day. The alarm clock rings at 7 o’clock and Igor gets up. He does his morning exercises at the open window, washes and dresses. Igor’s mother gets up an hour before Igor. She prepares breakfast for the family. After breakfast Igor leaves home. The bus is waiting for the children near the shop. Igor goes to school with his friends. He stays at school till 2 or 3 o’clock. Then he comes home. His mother waits for him. They have dinner. After dinner he rests a little or helps his mother or father.
Ось робочий день Ігоря. Будильник дзвенить в 7 годин і Ігор встає. Він робить ранкові вправи з відкритим вікном, вмивається і одягається. Мама Ігоря постає годиною раніше Єгора. Вона готує сім’ї завтра. Після сніданку Ігор виходить з дому. Автобус чекає на дітей біля магазину. Ігор їжі в школу зі своїми друзями. Він знаходиться в школі з 2 до 3. Потім він приходить додому. Його мати чекає його. Вони вечеряють. Після вечері він трохи відпочиває або допомагає мамі чи татові.
Then he does his homework in different subjects: in English, history, mathematics, physics and others.
Потім він робить його домашню роботу з різними предметами: англійської, історії, математики, фізики та інших.
Sometimes Igor stays at school a little longer. There is a good library there. Igor likes to work in the library. He often does his homework there.
Іноді Ігор залишається в школі декілька довше. Там є хороша бібліотека. Ігор любить працювати в бібліотеці. Він часто робить там свою домашню роботу.
In the evening Igor likes to stay at home. He watches TV, listens to the radio or reads a book. He sometimes goes for a walk with his friends. On Saturday and Sunday Igor often goes to the club.
Ввечері Ігор любить залишатися вдома. Він дивиться телевізор, слухає радіо чи читає книги. Іноді він прогулюється з друзями. В суботу та неділю Ігор часто ходить в клуб.
Дані прості історії ви можете завантажити і зберегти на свій комп’ютер або телефон або планшет.
Таким чином, вельми цікаво читати для різноманітності маленькі, короткі оповідання англійською мовою, особливо для початківців вивчати англійську мову, і паралельно поєднуючи даний напрямок з прослуховування аудіо або відео з російськими субтитрами.