В дитинстві я завжди відчувала лінгвістичної неповноцінності, коли дивилася телетрансляції церемонії відкриття Олімпійських ігор.
Ще в далекому 1896 році французька мова стала офіційною мовою Олімпійських ігор, і з тих пір всі офіційні звернення учасників церемонії дублюються англійською та французькою. Якщо англійську мову я розуміла без проблем, то французький залишався мелодійно-незбагненним.
Освоїти ази французької вимови – це все одно, що зіграти перші акорди на музичному інструменті. Коли вперше без помилки вдається вимовити слово у якому букв вдвічі більше, ніж звуків, – seulement, chapeau, haineux або malheureusement – з’являється відчуття тріумфу. Коли розкладаєш на складові частини, а потім знову збираєш найпростішу фразу на кшталт “Quelle heure est-il?”, відчуваєш себе так, ніби вивчив перші такти п’єси, і вона навіть віддалено пізнавана в твоєму виконанні.
Якщо продовжувати музичні алюзії, коли Ви освоїли правила читання і більш-менш змирилися з вимовою, Ви досягли успіху в сольфеджіо. Тепер переходимо до більш складного – композиції та теорії музики, іншими словами, до тонкощів граматики.
- Відмінювання дієслів, велике і жахливе
Недозволено заплутане відмінювання дієслів – найчастіша скарга на французьку, особливо від представників тих мов, в яких дієслівні форми ідентичні для різних осіб і чисел. Давайте в якості експерименту проспрягаем дієслово manger (є):
1 л. од. ч.: je mange (я їм)
2 л. од. ч.: tu manges (ти їси)
3 л. од. ч.: il/elle/on mange (він/вона їсть)
1 л. мн.ч.: nous mangeons (ми їмо)
2 л. мн.ч.: vous mangez (ви їсте)
3 л. мн.ч.: ils/elles mangent (вони їдять)
Всі живі? Відмінно! На перший погляд, тут багато деталей, які потрібно усвідомити, але насправді все простіше, особливо в розмовному французькою. Різниця між тим, що написано, і тим, як це вимовляється, у французькому настільки велика, що 1 л, 2 л, 3 л. од. ч. і 3 л. мн.ч. дієслова manger вимовляються абсолютно однаково, незважаючи на різницю в закінченнях.
Додамо до цього те, що в повсякденному спілкуванні форма 3 л. од. ч. on використовується замість форми 1 л. мн.год., і в результаті в теперішньому часі можна взагалі не замислюватися над вимовою правильного дієслова. Дієслово manger закінчується на –er, тому відноситься до правильним, але неправильних дієслів у французькому можна не боятися. Хоча група неправильних дієслів і нараховує 570 дієслів, у спілкуванні потрібно близько 50. До того ж, вона вважається «закритою», тобто все нові дієслова, що з’являються у французькому, відмінюються як правильні: googliser, textoter і t?l?viser.
- Часи дієслова
Якщо Ви коли-небудь вчили іспанську, у мене знову хороші новини – у французькому часів менше. Так, сама вживана форма минулого часу – Pass? compos?, яка утворюється за допомогою допоміжних дієслів avoir або ?tre і дієприкметника минулого часу смислового дієслова. Так, форма 1 л. од. ч. дієслова manger в Pass? compose – j’ai mang?. Є ще час Pass? simple, але воно вважається архаїчним і зустрічається в літературних текстах.
У французькому є і минулий незакінчений час – l imparfait, яке утворюється від основи 1 л. мн.ч. смислового дієслова, до якої додається закінчення imparfait: je mangeais, nous mangions. Voil?!
Майбутнє час можна передати з допомогою Futur proche, яке утворюється за допомогою особових форм дієслова aller (іти, ходити) і інфінітива смислового дієслова. Ми вже знаємо це все з англійської “I am going to…” Майбутнє час Futur simple чимось схоже за принципом освіти на imparfait: набір закінчень додається до основі future simple. Основою майбутнього часу правильних дієслів буде інфінітив: je mangerai. Існує 20 дієслів з «неправильної» основою майбутнього часу, і їх доведеться вивчити, але, що приємно, ці ж засади в поєднанні з закінченнями imparfait використовуються для утворення умовного способу.
Якщо Ви уважно все читали, у Вас в голові зараз мікро-атомний вибух, але французький за своєю природою гранично логічний і будується за типом конструктора: чим більше «будівельних блоків» у Вас в запасі, тим більше складні часові форми можна побудувати.
- Умовне нахилення, або що може бути гірше
Умовний спосіб вважається бичем всіх, хто вивчає французьку. Навіть у підручниках розділ, присвячений Conditionnel, традиційно поміщають «на десерт» ближче до кінця. В цьому є розумне зерно: французьке умовний спосіб багато в чому базується на вже вивчених часових формах. Порівняємо англійська і французька:
English: If I were you, I would be happy.
Fran?ais: Si j’?tais toi, je serais heureux.
Логіка побудови умовного способу в двох мовах схожа, а в придатковому пропозиції використовується форма минулого незакінченого часу.
- Просто пересилити себе і заговорити!
Зрозуміло, у французькому безліч винятків, особливостей і тонкощів, за якими доводиться уважно стежити, але хіба є на планеті ще хоч одну мову, який можна вивчити, не докладаючи зусиль? Зрозуміло, Ваші франкофонні знайомі будуть одразу ж виправляти Ваші помилки, але чим більше Ви говорите (нехай кострубато і занадто примітивно), тим природніше звучить Ваша мова.
