Аналіз слів
У перших випусках розсилки у вас вже була нагода дізнатися про те, як можна і як найбільш ефективно запам’ятовувати слова. Звичайно ж, це вживання їх у реченнях.
Однак, дуже непогано, якщо ви вловлюєте суть, знаєте етимологію (походження) слова, бачите, яким чином це слово виникло. Такий аналіз дозволяє краще відчувати мову, вільніше володіти ним.
У текстах іноді зустрічаються слова, загальні для різних мов. Їх ще називають інтернаціональними. Проте, не зайвим буде щоразу поцікавитися усіма значеннями слова у словнику мови, в якому ви збираєтеся його вживати. Часом слова в мовленні одного окремого народу набувають свої відтінки сенсу.
Іноді, особливо тільки починаючи вивчати мову, ви можете помітити, що у нових для вас слів дуже багато “родичів”, знайомих вам по попереднім етапам вивчення: science, scientific, scientist – наука, науковий, вчений. Ці слова іноді вживаються і в більш загальному, не тільки узконаучном сенсі. Або, наприклад, deep – depth (глибокий – глибина), high – height (високий – висота) – знаючи одне з слів легше зрозуміти сенс і запам’ятати інше. Також, знаючи значення слова round – коло, нескладно запам’ятати і значення слова around – навколо.
Складні слова, що складаються із знайомих елементів, запам’ятати найпростіше: знаючи earth – земля і quake – трястися, тремтіти, нескладно зрозуміти і сенс всього складного слова.
Знаючи, наприклад, побутове значення слова back – спина і подивившись в словнику повний список значень цього слова (сюди входять: задня частина, оборотна сторона, спинка і навіть захисник, якщо ми говоримо про спорт), простіше вловити суть, концепт цього слова і в майбутньому, зустрівши його в незвичному місці в тексті, буде простіше зрозуміти сенс сказаного.
Вивчення слів шляхом складання пропозицій дозволить вам без проблем їх згадувати і використовувати у своїй розмовній англійській.
Працюємо зі словами
Антоніми-прикметники
first [фест] – перший
last [ла:ст] – останній
foreign [ф’орін:] – зовнішній (іноземний)
domestic [дэм’эстик] – внутрішній, вітчизняний
fresh [фреш] – свіжий, новий
rotten [ротн] – гнилий, зіпсований
general [джэнрл] – загальний, загальноприйнятий
particular [пэт’икьюлэ] – рідкісний, індивідуальний
generous [дж’энрэс] – щедрий
greedy [др’і:ді] – жадібний
gentle [джэнтл] – м’який, спокійний, ніжний
rough [раф] – грубий, суворий, неделікатне
gloomy [гл’у:мі] – темний, похмурий
cheerful [ч’иэфул] – радісний, безжурний
good [гуд] – хороший; добропорядний
bad [бед] – поганий; аморальний
guilty [г’илти] – винний
innocent [‘инэсэнт] – невинний, невинний
hot [хот] – гарячий, палкий
cold [к’эулд] – холодний, байдужий
hard [ha:д] – жорсткий, твердий
soft [софт] – м’який, сприйнятливий
hard [ha:д] – важкий
easy [‘і:зв] – легкий
Будуємо пропозиції
Пасивний заставу у цьому невизначеному часі
New building are built every three month.
[нью б’є илдин: а: билт ‘еврі Срі манС]
Нові будівлі будуються кожні три місяці.
Many new projects are drawn up in our company every year.
[м ені пр’оджэктс а: дро:н ап ін ‘ауе к’ампэни ‘еврі ‘ио]
Щороку в нашій компанії будується (складається, замислюється) багато планів.
The beach is washed by warm sea.
[зе бі:ч з у’ошт бай у’про:м сі:]
Пляж омивається теплим морем.
I’m always given presents on my birthday.
[айм ‘про:лвэз гивн пр’эзэнтс він травень б’є еСдэй]
У мій день народження мені завжди дарують багато подарунків.
Such job are usually done by us in summer.
[сач джоб а: ‘южуали дан бай аз ін з’являється амэ]
Таку роботу ми зазвичай робимо влітку.
Побудуйте свої пропозиції по заданим зразкам.
Читаємо і говоримо
Перед весіллям
Jennifer: Мама, Мама!
[мам мам]
Мама, мама!
Mother: what’s the matter?
[у’отс Зе м этэ]
Що сталося?
Jennifer: Dylan finally asked me. He finally asked me.
[д ілан ф’айнэли а:скт мі. хі ф’айнэли а:скт мі.]
Ділан нарешті попросив мене. Нарешті, він попросив мене.
Mother: What did he finally ask you?
[у’від дід хі ф’айнэли а:ск ю]
Про що він нарешті тебе попросила?
Jennifer: To marry him.
[ту м’яка ері хім]
Вийти за нього заміж
Mother: Congratulations! Oh, i’m so pleased.
[кэнгрэтьюл’эйшнз! ‘еу айм з’являється оу плей і:зд]
Вітаю! Я так рада.
Father: what’s the matter?
[у’отс Зе м этэ]
Що сталося?
Mother: Jennifer’s going to get married.
[дж’энифэрз г’эуин: тэ гэт м’яка эрид]
Джэнифер збирається заміж.
Father: that’s marvellous. Congratulations!
[Зэтс м а:влес кэнгрэтьюл’эйшнз]
Це чудово. Вітаю!
Elijah: I heard what Dad said. So you’re going to get married. Congratulations!
[ай хе:д у’від дед сед. з’являється еу ю а: г’эуин: тэ гэт м’яка эрид. кэнгрэтьюл’эйшнз]
Я чув, що сказав тато. Отже, ти збираєшся вийти заміж. Чудово!
Mother: So, what date did you pick?
[з’являються еу у’від дэйт дід ю пік]
І яке ж число ви вибрали?
Jennifer: we’re going to get married on June 14th.
[у’і а: г’эуин: тэ гэт м’яка эрид він джу:н фо:З]
Ми збираємося одружитися 14 лютого.
Father: That gives us four months to get ready.
[Зет гивз аз фо: манС те гэт р’еді]
У нас є 4 місяці на підготовку.
Jennifer: We went to see a flat today. After we’re married, we’re going to live there.
[у’і у’ент те сі: е флет тэд’ей. ‘афтэ у’і м’яким эрид у’іа г’эуин: тэ:З’єднання еа]
Ми ходили дивитися квартиру сьогодні. Після того, як ми одружимося, ми збираємося жити там.
Father: Where is it?
[у’эариз іт]
Де це? (Де вона знаходиться?)
Jennifer: In the town centre. I’ve got a plan of the flat here. This is going to be the living room. There is the kitchen. There is the bathroom. And this is going to be the bedroom.
[ін Зе т’к. аун з’являється энтэ. айв гот е плен ев Зе флет’s іе. Зіс з г’эуин: тэ бі Зе ” івін: ру:м. З’єднання эариз Зе китчн. З’єднання эариз Зе б ‘ а:Сру:м. енд Зіс з г’эуин: тэ бі Зе б’є эдру:м]
В центрі міста. У мене є план цієї квартири. Це буде вітальня. Це кухня. Це ванна. А це буде спальня.
Father: How many bedrooms there are going to be?
[‘s ау м ені б’є эдру:мз а: З’єднання еа г’эуин: тэ бі]
Скільки спалень там буде?
Jennifer: Just two.
[джаст ту:]
Всього дві.
Elijah: Good, I can come and stay with you, then!
[гуд ай кен кам енд стэй у’з ю Зен]
Добре, тоді я можу прийти і пожити у вас!
Mother: Stop it, Elijah!
[стоп іт ил’айджэ]
Припини, Ілайджа (Ілля)!