В англійській мові, як і в російській, існує безліч груп займенників. Вказівні займенники в англійській мові вказують на будь-яку особу або предмет і мають окремі форми однини та множини.
1. для позначення найближчого до нас предмета або людини використовуються займенники this (це, цей, ця – єдине число) і these (ці – множина).
Наприклад, I like this song, did you write it yourself? — Мені подобається ця пісня, ти сам її вигадав?
Who are all these people in my garden? — Хто всі ці люди в моєму саду?
При цьому займенники не змінюються за родами.
2. для позначення далекого від нас предмета або людини використовуються займенника that (той, та – єдине число) і those (ті). Наприклад,
That man, did you see how he was looking at you? — Той чоловік, ти бачила, як він на тебе дивиться?
Give me those folders; i’ll put them into their place. — Дай мені ті папки, я покладу їх на місце.
Крім того, ці вказівні займенники в англійській мові необхідні для акцентування уваги на тому чи іншому предметі. Наприклад,
I will buy these shoes and you buy those shoes. — Я куплю ці туфлі, а ти купуй ті.
I would like that magazine, not this newspaper. — Мені потрібен той журнал, а не ця газета.
У подібних випадках, як нескладно помітити, відбувається повторення одного іменника. У російській мові можна просто опустити друге згадка, а в англійській слід замінити іменник у другій частині one або ones, якщо мова йде про множині.
Наприклад,
I will buy these shoes and you buy those ones. — I would like that magazine, not this one.
Дані вказівні займенники в англійській мові мають й інші випадки вживання.
Наприклад,
I don’t want to remember this. — Я навіть не хочу це згадувати.
В даному випадку мова йде про якомусь конкретному сюжеті, який має відношення до сьогодення.
Займенники this is that, it, such, same
Фраза this is часто використовується для представлення кого-небудь або чого-небудь.
This is me, haven’t you recognized me? — Це я, ви що, мене не впізнаєте?
This is Helen, tell him i’ve called. — Це Хелен, скажіть йому, що я дзвонила.
Перейдемо до вказівного местоимению that.
Tell me, did you really say that? Скажи мені, ти це і правду казав? В даному випадку ми отсылаемся до минулого, тому й використовуємо займенник that.
Те ж саме буде в подібних фразах: everything That day went wrong. — В той день все йшло не так.
In those days children obeyed to their parents. — У ті часи діти слухалися батьків.
Також займенник that має відношення і до майбутнього:
By that moment, I will have worked in this company for ten years. — До того моменту буде вже десять років, як я працюю в цій компанії.
При перекладі на російську мову як «це» використовуються як those (that), так і these (this).
These/those are fantastic trousers — they are so comfortable.
Цю ж роль відіграє займенник it.
Who is it? It is my friend. — Хто це? Це мій друг.
When I saw that anchorperson, I would never have thought that it could be my son. — Коли я побачила того ведучого, в житті б не подумала, що це може бути мій син.
Також роль вказівного займенника в англійській мові відіграє займенник such, якщо воно вживається в значенні «це».
Such was my decision. — Таке було моє рішення.
It’s such a relief for me. — Це таке полегшення для мене.
Також цю функцію може виконувати займенник same.
Stop telling the same joke for hundred times. Вистачить розповідати одну і ту ж жарт по сотні разів. Таким чином, вказівні займенники в англійській мові – досить широке поняття, яке вимагає окремого розгляду.