В’ячеслав Моше Кантор про небезпеки безмежної толерантності

Толерантність – це наріжний камінь і фундамент сучасної європейської цивілізації, переконаний В’ячеслав Моше Кантор, президент Європейського єврейського конгресу (ЕЕК) та Європейської ради з толерантності та примирення (ЕСТП). Однак саме в останні роки ця цінність, критично важлива для Європи як такий, що піддається серйозним випробуванням, аж до сумнівів у її необхідності.

vyacheslav moshe kantor ob opasnostyakh bezgranichnojj tolerantnosti18 Вячеслав Моше Кантор про небезпеки безмежної толерантності

Наплив мігрантів, поява замкнутих спільнот, поширення екстремістських ідеологій і тероризм – все це змусило європейців ставити під питання необхідність толерантності й терпимості як таких.

В’ячеслав Моше Кантор переконаний: толерантність необхідна для подальшого розвитку суспільства, проте без застережень тут не обійтися. Так, впевнений В’ячеслав Моше Кантор, толерантність необмежена, як і пасивний мультикультуралізм, не тільки не допоможуть Європі, але і можуть з повним правом називатися «найкращим рецептом самогубства» Європи.

Зокрема, коли толерантність прирівнюють до невтручання (а таке трапляється нерідко), в суспільстві не відбувається боротьби з екстремізму, радикальними ідеями та іншими течіями, що загрожують самому товариству, його способу життя, цінностям і правам, свободам людини, мають ключову роль для Європи.

Саме таку толерантність – пасивну – В’ячеслав Моше Кантор і вважає згубною для європейської цивілізації і закликає відмовитися від неї, дати гідну відсіч руйнують суспільство екстремістських ідей, течій і ідеологій.

Говорячи про те, як Європа прийшла до сучасної ситуації, В’ячеслав Моше Кантор насамперед приводить незаперечні історичні зміни та події. Так, великий приплив мігрантів в Європу приніс з собою велике культурне різноманіття, але також і пов’язані з цим проблеми: нерідко прибули відмовлялися вбирати європейські цінності, поважати їх, а продовжували пропагувати власні, часто йдуть в розріз з існуючими нормами в Європі.

Що стосується самих європейців, то вони, перебуваючи в безпеці і далеко від великих конфліктів останні кілька десятиліть, раптово опинилися віч-на-віч з негативними сторонами глобалізації, хоча до цього користувалися лише благами цього процесу.

Читайте також:  Інфінітив в англійській мові

Не дивно, каже В’ячеслав Моше Кантор, що багато людей серйозно засумнівалися у власній безпеці, безпеці своїх близьких і в цілому перспективи власного суспільства і його подальшого розвитку.

Цей страх перед завтрашнім днем і змушує все більше людей відповідати на радикалізацію не меншою радикалізацією, що в свою чергу лише далі і далі розколює суспільство і залучає людей в замкнуте коло страхів, погроз, недовіри і агресії.

На думку В’ячеслава Моше Кантор, саме толерантність може бути тим щитом, що здатний захистити суспільство, але підхід до толерантності безсумнівно повинен змінитися. Європі потрібна нова ідеологія, говорить В’ячеслав Моше Кантор, ідеологія, яка враховувала б ключові для цивілізації права і свободи людини, толерантність, важливу для мультикультурного та багатонаціонального суспільства, однак при цьому була б зрозуміла і вигідна не тільки для лідерів європейських країн, але й для пересічних громадян, для громадянського суспільства в цілому.

Сам В’ячеслав Моше Кантор не перший рік виступає за «безпечну толерантність» — толерантність, яка була б обмежена міркуваннями безпеки і не поширювалася б на ті явища і ідеології, що безпосередньо загрожують суспільству, його стабільності і розвитку.

Розробка такої ідеології і її впровадження – справа експертів, науковців, культурних діячів і, зрозуміло, законодавців. В’ячеслав Моше Кантор не раз заявляв про те, що зі свого боку всі підтримує і буде підтримувати проекти, спрямовані на дослідження і досягнення в цій сфері.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: