To annoy
to annoy — [?’n??] (to displease, to bother) — дратувати, сердити, злити; докучати, дошкуляти, допікати, набридати
to annoy greatly / much — сильно дратувати
to be дратує with smb. — гніватися, сердитися на кого-л.
дратує — роздратований, розсерджений
> It дратує me to be kept waiting so long. — Я розсердився, що мене змусили чекати так довго.
> It дратує us that they took so long to answer. — Ми розсердилися, що вони так довго нам не відповідали.
> These formalities always annoy me. — Мене завжди виводять з себе ці формальності.
> Stop the annoying girl. — Вистачить набридати дівчині.
To irritate
to irritate [‘?r?’te?t] —
1) обурювати, дратувати, сердити (близько до “провокувати”)
> He did not wish to irritate the enemy. — Він не хотів дратувати противника.
2) докучати, набридати, надокучати (= annoy)
3) ятрити, роз’ятрювати
4) викликати роздратування, запалення; стимулювати (физиологич., мед.)
> be irritated — бути роздратованим
Відмінності
Annoy і irritate дуже близькі за значенням. Відмінності, на мій погляд, тонкі.
Наприклад, “annoy” — це скоріше особиста стан людини, якого дратують, його особиста думка і примха; в той час як “irritate” має або передісторію, або наслідки. Тобто якщо ви заявляєте достатньо обґрунтованосерйозно, то варто використовувати “irritate”.
> After all these years and the tabloids are still “speculating” over the scandal of . It is very подразнюючий для очей та.
> Your mouth is full, kindly stop talking and spitting food all over. It is very annoying.
Ще при виборі слова можна керуватися тим, що “annoy” більше підходить, коли подразник — людина, а “irritate” — коли явище чи річ.