CONFUSION [k?n’fju??(?)n]
1) збентеженість, сум’яття, замішання
complete / general / utter confusion — повне замішання
a scene of confusion — незграбний момент
a state of confusion — зніяковілість
to put smb. to confusion — привести кого-л. в замішання
It was a scene of utter confusion. — Всі були в повному замішанні.
2) безлад; нерозбериха, плутанина
to cause / create confusion — створити безлад
to throw into confusion — сплутати карти, перешкодити планам
to clear up confusion — прояснити ситуацію, ліквідувати плутанину
Their unexpected arrival threw our plans into confusion. — Несподіваний приїзд сплутав нам всі карти.